clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMail
food_01food_02food_03food_04food_05food_06food_07food_08food_09food_10food_11food_12food_13food_14food_15food_19food_17food_18food_19food_user-recipefood_20warningstar
30 Жовтня 2016 р. Світлана ЯСЬКОВА 2037

Як раніше пекли хліб

Пшеницю для борошна брали лише торішню, щоб тісто не «пливло», й не заготовляли про запас, бо майже в кожному селі був млин.
Пшеницю для борошна брали лише торішню, щоб тісто не «пливло», й не заготовляли про запас, бо майже в кожному селі був млин. Фото: http://bm.img.com.ua/

Більшість досвідчених господинь запевняють, що домашній хліб навіть близько не можна порівняти із тими хлібобулочними виробами, які нині продаються в магазині.

Спечений у хлібопічці, духовці чи сільській печі, із рум’яною хрумкою скоринкою... А про аромати, які витають в оселі під час випікання, взагалі ніякими словами не передати! Член одеського клубу органічного землеробства Надія Підгірна, запевняє, що такого смачного хліба, який готувала колись її бабуся, їй не доводилося куштувати більше ніде.


«Протягом всього свого життя мої прабабусі й бабусі пекли хліб, — згадує пані Надія. — А дідусь і батько мого чоловіка до революції мали свій млин неподалік від Великих Сорочинців. Борошно мололи жорнами, і запах у нього був інший, ніж у теперішнього. Ще й досі в селах Полтавщини Семенівського району є приватні млини, а селяни на своїх наділах продовжують вирощувати свою пшеницю й жито. Хліб в усі часи до появи дріжджів пекли на заквасці. Господині в селі обмінювалися нею, тільки це були шматочки тіста, залишені від попередньої випічки. Їх обкатували у борошні й зберігали в махотці (глиняній макітрі). Моя бабуся починала готувати хліб із четверга. Зранку в махотці літрів на п'ять-шість вона розтирала шматочок тіста, завбільшки з кулак, постійно підливаючи теплу воду, доводячи тісто до густини млинцевого. Якщо тіста було мало — додавала борошно й воду. Махотку залишала до наступного ранку в теплому місці. У п'ятницю в закваску додавала ще борошно й дрібку цукру. Через кожну годину бабуся відсилала мене «підбити опару» — спеціальною плоскою ложечкою (кисломолочні бактерії люблять кисень і добре розмножуються). Так ми «гралися» з опарою до 12 години ночі.
Далі бабуся сіяла борошно, додавала його в опару, місила тісто, додаючи яйця, олію, молоко, сіль, цукор і доводячи його до потрібної консистенції. Після всіх цих маніпуляцій майбутній хліб перекладався у десятилітрову макітру, накривався полотняною серветкою і залишався в теплому місці до шостої ранку. Вранці тісто знову вимішувалося доти, поки воно не починало відставати від рук і стінок макітри. Й знову залишалося на дві години. Й лише після цього готове тісто ми з бабусею ділили на порції й розкладали у форми. Після того, як воно підходило востаннє, бабуся відсувала вугілля в печі убік і відправляла хліб випікатися.

Приблизно через півгодини з'являвся хлібний дух. Бабуся брала невеликий куль соломи, трохи відсувала заслінку в печі, укладала куль перед хлібами й підпалювала. Робилося це для того, щоб на хлібі з'явилася золотава скоринка. Проходило ще приблизно півгодини, і хліб був готовий.
Дерев'яних підлог у ті часи в селі не було, лише глиняні. Їх постійно змащували глиною і раз на тиждень застеляли різними травами. Хлібний дух перемішувався з різнотрав'ям, і в цей момент я відчувала себе у раю. А бабуся, виклавши хліб на стіл, вправно «умивала» його, бризкаючи скоринку водою за допомогою пташиного пера, і швидко вкривала полотняними рушниками, а зверху ще прикривала вовняною шаллю. Потім хлібини складали в 20-літрову макітру й зберігали протягом тижня. І що цікаво, я не пам'ятаю жодного випадку, щоб хліб у нас цвів. Можливо, таке борошно було якісне? Зерно, яке вирощували в селі, зберігали в засіках, виплетених із верболозу. Пшеницю для борошна брали лише торішню, щоб тісто не «пливло» й не заготовляли про запас, бо майже в кожному селі був млин».
 

порадник, домашній хліб, переймаємо досвід, Підгірна Надія, Одеський клуб органічного землеробства

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

До теми

Літо в банці: ТОП-5 оригінальних рецептів варення
десерти, домашні заготовки, порадник
Світлана ЯСЬКОВА 1003
Провести ягідно-плодовий сезон та не заготовити жодної баночки улюбленого десерту – справжній злочин! Якщо ви ще не встигли цього зробити, пропонуємо п’ятірку незвичних рецептів найкращих у світі ласощів.
Барвники, які не можна використовувати для великодніх яєць
порадник
Світлана ЯСЬКОВА 571
В гонитві за новим, цікавим способом забарвлення ми можемо забути про безпеку. Адже деякі способи, навіть широко розрекламовані, досить небезпечні.
Як правильно наносити глазур на паску? (+ секрети приготування)
порадник
Світлана ЯСЬКОВА 3536
Як і в будь-якому іншому кулінарному процесі, тут є свої правила й маленькі хитрощі, і якщо їх дотримуватися, то ваші пасочки завжди виходитимуть красивими й ефектними!
Зефірна глазур для паски
десерти, порадник
Світлана ЯСЬКОВА 1139
На підготовку до Великодня залишається все менше часу. І якщо ви вже визначилися з рецептом паски, то саме час обрати для неї смачну глазур.
Показати ще
Коментувати:
Коментарів - 0: