Тістечко «Мільфей» із конфітюром і малиною

Мільфей — це перше, що кидається в очі, коли ви заходите до будь-якої кондитерської Парижу. Шоколадні, горіхові, класичні ванільні, фісташкові, фруктові та ягідні - різноманітність смаків просто не перелічити! А як поетично перекладається ця назва (фран. «mille-feuille») - «тисяча пелюсток».

Перша згадка про мільфей датується 1651 роком. Авторство приписують Франсуа П'єру де ла Варену. Згодом десерт був удосконалений Марі Антуаном Карем. Нині традиційний французький мільфей – це тістечко, яке складається з трьох-чотирьох шарів листкового тіста й заварного крему. Його форма може бути як квадратною, так і прямокутною. А ось варіантів різних кремів, конфітюрів, свіжих ягід і фруктів – мільйон! Я вирішила розпочати знайомство з цією знаменитою випічкою саме з класичного варіанту – мільфея з малиною.

Інгредієнти:

500 г листкового бездріжджового тіста (у мене готове, але якщо маєте час та бажання, то можете приготувати його власноруч за улюбленим рецептом),

2-3 ст. л. малинового конфітюру,

500 г малини (свіжої або замороженої).

Заварний крем:

300 мл молока,

4 великих яєчних жовтка,

75 г цукру,

45 г кукурудзяного крохмалю (просіяного),

30 г вершкового масла,

ванілін.

Вершково-ванільний крем:

300 г вершків (жирність не менше 33%),

100 г цукрової пудри,

ванілін.

Приготування:

Листкове тісто: готове тісто наполовину розморозити, нарізати прямокутниками чи квадратами. Викласти на деко, встелене пергаментом. Зверху злегка притрусити цукровою пудрою (щоб готові коржі мали красивий карамельний колір та смак).

Випікати при 180-190°С хвилин 25-25 (режим «верх-низ»).

Готовим коржам дати повністю охолонути. Потім дуже акуратно обрізати краї по периметру.

Заварний крем: в каструльку вилити молоко, додати ванілін, довести до кипіння на середньому вогні. Вимкнути вогонь, каструльку накрити кришкою. Збити жовтки, цукор і кукурудзяний крохмаль.

Тоненькою цівкою влити гаряче молоко, продовжуючи збивати. Коли суміш стане однорідною, перелити все назад у каструлю. Поставити на маленький вогонь і довести до кипіння, постійно помішуючи вінчиком. Продовжувати варити ще 3-5 хвилин до загустіння. Зняти з вогню, протерти крем через сито. Ввести частинами вершкове масло, розмішуючи до однорідності. Охолодити на водяній бані, безперервно помішуючи крем, щоб на ньому не утворилася плівка.

Вершково-ванільний крем: збити охолоджені вершки з ваніліном та цукровою пудрою до стійких піків.

Перекласти вершковий крем у миску з заварним кремом. Обережно перемішати силіконовою лопаткою, намагаючись не порушувати повітряної невагомої текстури збитих вершків.

Формування: перекласти крем у кулінарний мішок із круглою насадкою діаметром 1 см із зубчиками. По всій поверхні прямокутника листкового тіста відсадити крем у вигляді «крапель».

У проміжках щедро розкласти малину (якщо використовуватимете, як і я, заморожені ягоди, то дайте їм повністю розтанути на ситі, щоб позбутися непотрібної рідини; працюйте обережно, аби не пошкодити структуру малинки).

Взяти в руку другий корж і змастити його конфітюром.

На нього – третій корж (у вас має вийти щось на кшталт сендвіча).

Дуже обережно встановити «сендвіч» із конфітюром поверх крему з малиною.

Повторити процедуру – крем+малина. Накрити останнім пластом листкового тіста й прикрасити зверху на свій розсуд.

Покласти тістечко в холодильник на 15-25 хвилин. При подачі притрусити цукровою пудрою.

ОКРЕМИМ РЯДКОМ: подавати мільфей слід одразу ж після приготування, а можна дати йому трохи постояти в холодильнику й просочитися. В другому варіанті він чимось нагадуватиме торт «Наполеон». Теж дуже смачно… Проте французькі кондитери вважають, що якщо мільфей просочився і перестав хрумтіти, то він безнадійно зіпсований! У кондитерських таке тістечко безжально викидають у смітник.

 ПОРАДА: до мільфею окрім десертної виделки є сенс подавати ще й ніж, щоб зручно було відрізати маленькі шматочки.