Гастрономічні фестивалі України-2018: куди навідатися, чим поласувати?

Унікальність нашої країни якнайкраще ілюструє українська кухня та гастрономічні традиції та вподобання у різних її куточках. Особливі умови життя українців, перетин торгових шляхів, різноманітні політичні протистояння – все це внесло свої коригування у становлення української кухні. Про неї можна годинами читати лекції та писати кулінарні книжки. Проте краще один раз побачити, ніж сто раз почути!

Гастрономічний фестиваль «Галицька дефіляда» (січень, квітень, липень, жовтень, м. Тернопіль)

Фестиваль популяризує Тернопільщину, як центр галицької гастрономії та органічної їжі. Тут представлено страви, які готували ще батьки та бабусі наших батьків. Господині використовують продукти, які виростили на території краю без шкідливих домішок. Інгредієнти табу – штучні консерванти, барвники, майонези та кетчупи. Тільки здорова екологічно чиста їжа! Організатори проводять подібні дефіляди щоквартально. Адже кожен період року характеризується своїми стравами: наш весняний стіл відрізняється від осіннього, а літній не зрівняти із зимовим.

Фестиваль «Ужгородська палачінта» (9-11 лютого, м. Ужгород)

«Палачінта, палачінта, майфайна палачінта!»... Ужгород уже дев'ятий рік поспіль проводжатиме зиму смачнючими млинцями (від угорської «palacsinta») та гучними розвагами. Боздоський парк, у якому й відбуватиметься це свято, на кілька днів стане справжнім епіцентром гастрономічного життя. Вулички міста наповнять аромати запашних млинців із начинками на будь-який смак, закарпатського вина, меду та сирів. Почастуватися можна буде й іншими стравами української кухні – м'ясом та рибою на вогні, запеченою картоплею, бограчем тощо.

Фестиваль «Варишська палачінта» (17-18 лютого, м. Мукачево)

Хто не встиг чи не зміг потрапити на фестиваль млинців в Ужгороді, має чудову нагоду поласувати ними в Мукачеві. У центральному парку міста пройде кулінарний фест «Варишська палачінта». Основною родзинкою свята будуть млинці на будь-який смак та все, що з ними пов'язане. Проте можна буде поласувати й багатьма іншими смаколиками української та закарпатської кухні, а також просто весело провести час.

Гастрономічний фест «Біле вино» (березень, м. Берегово)

Щовесни, починаючи з 2000-го року, тут відбувається свято молодого вина. Члени ордену святого Венцела, який об'єднує кращих місцевих виноробів, є натхненниками фестивалю та всіляко популяризують винну славу Берегівщини. Окрім найкращих сортів білого вина будуть представлені закарпатські сири, закуски до вина та найкращі закарпатські страви. Під час фестивалю відбувається посвята нових лицарів і фрейлін (придворних дам) до Винного лицарського ордену св. Венцела.

Гастрофест вина та меду «Сонячний напій» (травень, м. Ужгород)

Фестиваль відбувається традиційно на початку травня. У ньому беруть участь кілька десятків виноробів краю. В старовинних королівських підвалах (відомі під назвою «Совине гніздо») можна безкоштовно продегустувати понад 50 якісних і «правильних» вин, купажних вин на основі європейських сортів винограду та ексклюзивних авторських купажів. Фестиваль приділяє велику увагу культурі споживання вина – замість пластикового посуду організатори обіцяють подбати про скляні келихи з атрибутикою свята. В медових павільйонах, бджолярі пропонують найпопулярніші медові продукти — мед, пилок, віск, медові стільники й медовуху. Крім того, гості фестивалю матимуть можливість придбати сувеніри, солодощі, молочні делікатеси (вурду, бринзу, домашній сир), продукти закарпатських сироварень,  посмакувати шашликами, печеною рибою, картоплею, бограчем та іншими традиційними стравами Закарпаття.

Етнофестиваль «Проводи отар на полонину» (травень, cмт. Міжгір'я, Закарпатська обл.)

Дійство розгортається в одному з наймальовничіших куточків області – на Синевирському перевалі. Під звуки трембіт вівчарів проводжають на полонину. На святковому майданчику відбуваються виступи найкращих творчих колективів, майстер-класи ковальського мистецтва, традиційне приготування продуктів вівчарства (сиру, вурди та «біле золото Карпат» -  бринзи). Обов'язково запалюють традиційну вівчарську ватру.

Полуничний фестиваль (перший тиждень червня, м. Ізюм)

Харківська область щороку проводиться фестиваль полуниці. На площі перед райдержадміністрацією розгортають ярмарок, де можна скуштувати найрізноманітніші сорти цієї ягоди. Також місцеві кухарі варять полуничне варення й пригощають ним гостей.

Гастрономічний «Фестиваль ріплянки» (червень, с. Колочава, Закарпатська обл.)

Традиційна закарпатська страва – ріплянка – споконвіку для верховинців була другим хлібом. Її щодня подавали до столу, брали з собою в далеку дорогу. Фестиваль проводиться в музеї просто неба. Свято супроводжується народними гуляннями та конкурсом на найсмачніше приготовлену ріплянку. Господині додають до неї бринзу, грибочки, обмочку зі сметани чи м'яса – в кожної свій секрет. Завершується свято нагородженням переможця, але найголовніше ситими і задоволеними відвідувачами.

Етнофестиваль «Петрівський ярмарок» (липень, м. Чернівці)

Про Сорочинський ярмарок чули, мабуть, усі. А от найстаріший ярмарок Західної України відомий набагато менше. Традиція його проведення в Чернівцях на свято Петра й Павла сягає ХVIII століття. Нині – це довгоочікуване свято для городян та гостей міста. Найдовша центральна алея парку відпочинку ім. Шевченка завжди відводиться народним майстрам та промисловій і харчовій продукції Буковини, сусідніх областей та країн. На гостей чекають дегустація страв національної буковинської кухні, «Свято пива», «Фестиваль вина» та акція «Світ морозива». Кондитерські цехи та міні-пекарні пригощають усіх бажаючих своєю смачною продукцією.

Фестиваль чорниць «Верховинська яфина» (серпень, с. Гукливе, Закарпатська обл.)

Мешканці села Гукливе, яке розташоване в підніжжі Боржавських полонин, вважають своє село та околиці столицею чорниць. Місцеві мешканці впевнені, що саме у них ростуть найбільші в країні гірські чорничні поля. Ягоду тут поважають настільки, що навіть звели їй пам'ятник (єдиний в Україні!). А також щорічно влаштовують фестиваль, де основним елементом є яфина (чорниця). На святі можна досхочу поласувати свіжими ягодами, а також стравами із них: млинцями, варениками, пирогами, гомбовцями, різноманітними тістечками, варенням, запиваючи все це яфиновою палинкою. На гостей фестивалю також чекають запальні гудацькі мелодії, конкурси та безліч розваг. Всі гості, що приходять у вишиванці, отримують солодкі подарунки.

Гастрономічний фестиваль «Сливовий леквар» (серпень, с. Геча, Закарпатська обл.)

На цьому фесті ви матимете можливість познайомитись із цим особливим різновидом варення, яке полюбилось вже багатьом українцям. У програмі свята – приготування леквару та солодких страв за староугорськими рецептами з використанням сливового повидла (тістечка-калачі, гомбовці, кіфлики, фанки). Крім того, місцеві господині будуть змагатися, хто зварить найкращий бограч і накрутить найсмачніші голубці. Все дійство супроводжується колоритною музикою, танцями та розвагами. Якщо для приготування боґрачу необхідно 2,5 години, то щоб отримати хороший леквар потрібно 24 години безперервного помішування. Гості фестивалю на власні очі спостерігають, як стиглі сливи-бистриці перетворюються на запашну густу темно-червону масу. Власник найкраще приготованого варення отримує в нагороду 30-літровий казан та приладдя для сливового леквару.

Гастрофест «Гуцульська бринза» (вересень, м. Рахів)

Вівчарський куліш, галушки, вареники, токан і вурда. Та найсмачніше – Біле золото Карпат – гуцульська бринза. Заради цього туристи долають тисячі кілометрів із різних куточків України та зарубіжжя й прибувають до столиці Гуцульщини на щорічний найбільший Карпатський фестиваль. Свято приурочується поверненню вівчарів із полонини додому. Розпочинається дійство з урочистого маршу, учасники якого одягнуті в яскраве гуцульське вбрання. Завершується хода на г. Буркут, де й відбувається свято. Основною стравою на святкуванні є бринза – сир із овечого молока виготовлений за допомогою ферменту з натурального сичуга (шлунок) свійської худоби. Екологічність та натуральність – ось у чому головна цінність цього продукту. Кожне селище Гуцульщини, яке бере участь у фестивалі, прикрашає свій павільйон повністю в автентичному стилі – рушниками, килимами, гуцульськими стравами. На фестивалі побачите виступи гуцульських колективів, вироби народних майстрів з дерева, металу, глини, шкіри, тканини, різноманітні конкурси – найкращого ватага, трембітаря та коломийкаря. А на завершення – вівчарська ватра, як символ оберегу полонини та овець.

Фестиваль «Борщ'їв» (вересень, м. Борщів)

Борщ є витвором тисячолітнього українського кулінарного мистецтва. Недаремно ж кажуть, що він не «вариться», а «твориться». Ця страва унікальна, адже скільки господинь – стільки й смаків. А одне містечко на Тернопільщині навіть завдячує борщу своєю назвою: за легендою, мешканці нібито втопили татарина, якому не сподобалась місцева кухня, в казані з борщем. Так місто й назвали – Борщів. Тому нічого дивного, що саме воно раз на рік стає столицею традиційного українського наїдка. На початку вересня тут проходить народний фестиваль борщу. Програма свята завжди насичена, весела, пізнавальна та смачна. Близько півсотні навколишніх сіл представляють свій борщ, який за самобутніми рецептами готують місцеві господині вже не одну сотню років. Крім того, додатково для всіх бажаючих готується борщ безпосередньо у великому казані на багатті. До борщу традиційно пропонують пампушки та інші смачні страви національної кухні.

Етнографічний фестиваль «Берегфест» (вересень, м. Берегово)

Свято характеризується багатою розважальною програмою та вже 50-річною історією. Програма, як для одноденного фестивалю, дійсно вражає. Головна ідея полягає у відродженні давніх народних традицій краю. Втіленням її є урочиста костюмована хода учасників та святкове відтворення давньої традиції виноробства, коли перший урожай винограду довіряли чавити у винних діжках незайманим дівчатам босоніж. Голодним ніхто не залишиться завдяки різноманітним кулінарним майстер-класам, а спрагу допоможе втамувати ярмарок-дегустація закарпатських вин.

Міжнародний фестиваль дерунів (вересень, м. Коростень)

Картопляні млинці під різними назвами («деруни», «бульбовники», «драники», «струсні») були поширенні по всій території Полісся. Ця страва й сьогодні знаходить своє відображення у кулінарних преференціях. Крім цього, у місті Коростені, що на Житомирщині, встановлено пам’ятник деруну на знак вшанування цієї страви. А саму страву можна скуштувати на фестивалі дерунів. Під час свята свою майстерність у приготуванні цієї страви демонструють кухарі зі всієї України. А звання найкращого деруна визначається голосуванням за допомогою гостей фесту. Також відбувається конкурс із поїдання дерунів, а секретам приготування страви навчають на майстер-класах. Найбільші ж поціновувачі картопляників зможуть вступити до Клубу любителів дерунів.

Гастрофест «Золотий гуляш» (жовтень, с. Мужієво, Закарпатська обл.)

На Закарпатті є місце, яке називають маленькою українською Угорщиною. Це місто Берегове та його околиці, до яких входить і село Мужієво. Саме на його території проводиться смачний фестиваль угорсько-закарпатської кухні. А в ній гуляш – чи не головна страва! На фесті його готують на відкритому вогнищі в спеціальному казанку так, що він вбирає в себе м'який присмак диму разом із пікантними відтінками мадярської паприки та різних коренів і трав. Протягом дня гості свята поринають в атмосферу угорських народних традицій, мають можливість побачити весь процес приготування та відчути смак традиційного угорського гуляшу, а також поласувати іншими різноманітними стравами та випічкою закарпатських господинь і продегустувати кращі вина від місцевих виноробів.

Фестиваль молодого вина «Закарпатське Божоле» (листопад, м. Ужгород)

На ужгородському фестивалі зібрані зразки п'янкого трунку від іменитих виноробів зі всього Закарпаття. Окрім безпосередньої дегустації, на відвідувачів чекають «винні лотереї» та розіграші, народне визначення найкращого винороба, частування стравами французької кухні: смаженими каштанами та французьким супом із цибулею, а ще ярмарок меду та різноманітної продукції бджільництва. Сам фестиваль проводиться у спеціально розчищених для цієї події старовинних винних підвалах, що, без сумніву, лише сприяє створенню відповідної атмосфери.