Класична дріжджова піца «як у піцерії»

 Смачне тісто – це головна деталь для піци. Якою б не була начинка, правильно приготовлена основа зможе підкреслити всі її переваги й вигідно доповнити всі складові. Щоб зробити смачне й хрустке тісто для піци, зовсім не обов’язково бути італійським шеф-кухарем, достатньо лише проявити трохи терпіння й знайти свій ідеальний рецепт. Найчастіше його готують на воді, іноді – на молочних продуктах. Але обов’язково додають рослинну олію. При цьому в Італії традиційно використовують оливкову. Я ж люблю кулінарні експерименти й постійно пробую нові рецепти тіста для піци. Цей, на думку мого сина, досить вдалий. За його словами, така основа для «королеви італійського столу» дуже йому нагадує традиційну піцу, якою ми звикли ласувати у піцерії. Ми доповнили її болгарським перцем, кружальцями салямі, каперсами та сумішшю різних сирів. Ви ж сміливо можете обирати свої улюблені поєднання у начинці.

Інгредієнти:

Для тіста:

300 мл теплої кип’яченої води,

10 г сухих дріжджів,

2 ч. л. цукру,

1 ч. л. солі,

500 г борошна,

2-3 ст. л. оливкової олії.

Для начинки (все на смак):

салямі,

болгарський перець,

консервована кукурудза,

каперси,

томати,

суміш сирів (у мене твердий нуар, моцарела, сулугуні).

Для соусу:

3-4 ст. л. лагідного кетчупу,

2 ст. л. томатної пасти,

суміш італійських трав (або окремо орегано, базилік).

Приготування:

Для опари в глибоку миску налити теплої води, всипати цукор, сіль, дріжджі та 1 ст. л. борошна. Перемішати все й залишити підходити на хвилин 15-20. Після закінчення цього часу дріжджі забродять, вкриються пінкою. Це ознака того, що можна приступати до замішування тіста. В окремій мисці змішати борошно, сіль, оливкову олію та готову опару.

Замісити тісто (дуже важливо, щоб воно було правильної консистенції – не дуже щільне, пластичне й «слухняне», воно має добре відставати від рук, але при цьому не повинно рватися).

Наступний етап – розкачати тісто якнайтонше. Справжні піцейола розкочують його не качалкою, а розтягують на кісточках пальців, прокручуючи та обертаючи багато разів по колу. Так основа для піци виходить тонкою по середині й потовщеною з країв. Я, звісно ж, далеко не піцейола, тому скористалася звичайною качалкою та трішки допомагала собі руками.

Форму використовувала квадратну від духовки, але рекомендації італійських профі щодо товщини піци мені вдалося витримати: я зробила основу тонкою посередині й трішки грубішою по периметру.

Змішати всі інгредієнти для томатного соусу й дати йому настоятися декілька хвилин.

Потім щедро змастити ним заготовку для піци.

Далі викладаємо начинку. Я робила в такій послідовності:

Притрусити все зверху сиром.

Поставити піцу в попередньо розігріту духовку й випікати 10-12 хвилин при температурі 250°С (якщо у вас духовка не останнього покоління й максимальна температура нагрівання нижча, то слід збільшити час випікання).

Подавати одразу ж «з пилу, з жару». Саме в гарячому вигляді піца смакує найкраще.

ОКРЕМИМ РЯДКОМ: правильно зроблене тісто може перетворити звичайну піцу в частування, гідне італійського ресторану. До речі, найтоншим воно буде, якщо готувати його без дріжджів, хрустким – з листкового тіста, м’яким – із дріжджового, а пишним – на кефірі.