Цей день в історії Хмельниччини: 27 лютого

У 2014 році 27 лютого зброя хмельницького СБУ перейшла у власність армії. 25 тонн зброї, яку вивезли з управління СБУ Хмельницькій області, після подій 19 лютого, передали на баланс військових - частини А 0553, яка базується у мікрорайоні Дубово. Забрали зброю за наказом міністра оборони.

Тоді ж з'явилась інформація про начальника хмельницького СБУ Віктора Крайтора, який взяв на себе відповідальність за стрілянину під управлінням. Начальнику управління оголосили підозру про вчинення злочину і взяли під варту. Заступник прокурора Хмельницької області Руслан Мартиненко, 27 лютого повідомив, що Віктор Крайтор знаходиться у Військово-медичному центрі Збройних Cил України у Вінниці.

У 2014 році 27 лютого зброя хмельницького СБУ перейшла у власність армії. Фото: з архіву.

Звістки зі Сходу 27 лютого 2016 року були трагічні. У зоні проведення антитерористичної операції загинув військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади із Шепетівки - Олександр Тимошишин. Він загинув під час виконання бойового завдання в районі Артемівська.

А у Пісках в цей день загинув боєць із Кам’янця-Подільського з позивним «Танчик» - Микола Флерко. Військовий пішов на позицію з двома журналістами. Міна влучила прямо по позиції. Микола Флерко помер на місці від отриманих ран.

З архівних джерел відомо що у 1895 році саме 27 лютого у Кам’янці-Подільському розпочав роботу перший з’їзд лікарів Подільської губернії. Він відбувся завдяки зусиллям видатного вченого Данила Заболотного, який у той час працював на Поділлі. Він виступив на з’їзді із доповіддю про бактеріологію холери, запропонував профілактичний шлях боротьби із заразними хворобами. Цей напрямок був основним в охороні здоров'я того часу, оскільки на території губернії ширилась епідемія. З’їзд лікарів Подільської губернії тривав до 8 березня.

У ці дні 1930 року продовжувалося селянське повстання на Шепетівщині проти колективізації. Першими повстали мешканці Плужненського району. Безпосереднім поштовхом до заворушень стало закриття церкви у районному центрі. 15 лютого у Плужному зібралося до 1500 селян з навколишніх сіл, переважно жінок, які домоглися повернення ключів від церкви. До 26 лютого заворушення вже охопили всі села району і перекинулись на інші райони Шепетівської округи. 27 лютого у Шепетівку прибув керівник Головное політичного управління Украъни при НКВС В. Балицький. За його наказом до Шепетівки і Козятина перекинули додаткові сили ҐПУ. Незважаючи на це, заворушення на початку березня охопили усю округу. 8 березня 1930 році був захоплений районний центр – Гриців. Лише до середини березня численними арештами вдалося придушити виступи на Шепетівщині. Станом на 13 березня в окрузі було заарештовано понад 2000 осіб.

Селяни чинили опір колективізації. Фото: prosvit.in.ua

У 1932 році 27 лютого в Україні створено перші п’ять областей. Цей досвід територіального поділу в Україну запозичили з сусідніх республік. Одна із 5 новостворених областей, Вінницька, поглинула округи, які були на території нинішньої Хмельницької області. І лише  22 вересня 1937 року утворилась Кам’янець-Подільська область. До неї увійшли 33 райони, що відділилися із Вінницької. А 15 березня 1941 року раднарком УРСР вирішив центр області перенести з Кам’янця-Подільского до Проскурова.

27 лютого 2007 року був затверджений герб Волочиського району. В основі герба щит прямокутної форми, розділений по вертикалі хвилястою (S-подібною) лінією. Права частина синього, ліва – червоного кольорів. У правій частині щитка на червоному тлі білий (срібний) хрест, у лівій – на синьому тлі жовте (золоте) усміхнене сонце. Щит обрамлено декоративним картушем у вигляді вінка із зеленого дубового листя і жовтих (золотих) пшеничних колосків, обвитого синьо-жовтою стрічкою, зав’язаною під щитом двопетельним бантом. З-під банта виходить гроно калини, серед двох зелених калинових листків. У верхній частині, над щитом декоративний барокковий візерунок із-за якого (до половини) виходить золоте сонце, з прямими і хвилястими променями.

27 лютого 2007 року був затверджений герб Волочиського району. Фото: volochisk.info

27 лютого 1866 року в Кам’янці-Подільському народився Гнат Павлович Житецький — український літературознавець, історик і книгознавець. 1889 року він закінчив Київський університет. Протягом 1890—1924 років учителював у середніх навчальних закладах Петербурга і Києва. У 1898—1903 роках був співробітником «Великої екциклопедії», надрукував близько 300 статей і довідок. Один із засновників Всенародної бібліотеки України при Всеукраїнській академії наук (нині Центральна наукова бібліотека імені Володимира Вернадського Національної академії наук України), в якій у 1922—1929 роках завідував відділом рукописів. Автор ґрунтовних статей про українських письменників і вчених. Гнат Житецький помер 8 квітня 1929 року в селі Буча (нині місто обласного значення в Київській області).

27 лютого 1866 року в Кам’янці-Подільському народився Гнат Павлович Житецький — український літературознавець, історик і книгознавець. Фото: kampod.at.ua