ye-logo.v1.2
1 Квітня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 19 лютого

Історія 1959

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Цього дня в 2014 році у Хмельницькому сталися трагічні події біля будівлі СБУ.

19 лютого 2014 року біля будівлі обласного управління СБУ з вогнепальної зброї були поранені люди, двоє з яких – смертельно. В ході акції загинули 71-річна Людмила Шеремет та 22-річний Дмитро Пагор.

Вдень, близько 13-ої години, біля приміщення Хмельницького СБУ зібрались мітингувальники.

"Вхідні двері були замкнені. Кілька разів ми прокричали “СБУ, виходь!”, але ніхто так і не вийшов. Тоді активісти почали вибивати скло у дверях...", - пригадує ті події поранений Олександр Полудніцин. У відповідь силовики почали стріляти, в результаті чого декілька людей отримали травми. А хмельничанці Людмилі Шеремет кулі потрапили в область грудей і голову.  На жаль, жінка померла в лікарні 21 лютого...

Після того, як із приміщення СБУ почали стріляти, туди підтягнулося ще більше людей з Майдану. Мітингувальники підкатили до будівлі тролейбуси, що стояли на вулиці Свободи: два до центрального входу, по одному до кожних воріт. Тролейбусам спустили колеса, щоб їх було важче відігнати.

Сутички, які протягом дня, 19 лютого, тривали біля Хмельницького СБУ, увечері призвели до чергової стрілянини та нових постраждалих. Ще двоє людей отримали вогнепальні поранення. Дмитра Пагора поранено у голову, його забрали до лікарні, де невдовзі він помер від отриманих поранень.

Досі тягнеться розгляд справ щодо злочинів проти активістів Майдану, скоєних у 2013-2014 роках. Серед підозрюваних - колишній керівник обласного управління СБУ Віктор Крайтор та співробітник Центру спеціальних операцій «А» Віталій Тарадай. Суд досі не розглядає справу по суті, попередні слухання відкладали з різних причин. Кілька днів тому, 17 лютого, була ще одна спроба.

19 лютого 1919 року був виданий декрет РНК УСРР про суди. Він скасовував на території України усі судові інстанції, що діяли до встановлення радянської влади (Генеральний суд, судові палати, суди окружні, мирові, військові, комерційні та ін.), а також відповідні установи і організації: прокурорський нагляд, нотаріат, присяжну та приватну адвокатуру, інститути судових слідчих, приставів. Декрет вводив в дію «Тимчасове положення про Народні суди і революційні трибунали УСРР», які мали здійснювати усе судочинство.

Згідно декрету, 19 лютого 1919 року був ліквідований Кам’янець-Подільський окружний суд, Інститут мирових суддів Подільської губернії та утворено Народні суди. Кримінальні справи розглядалися народними судами, які обирались радами чи виконкомами на рік; цивільні – одним постійним суддею. Судова реформа 1922 року основною ланкою судової системи визначила народний суд у складі постійного народного судді та двох народних засідателів. Діяльність судових органів регламентували положення про судоустрій УСРР, прийняті постановами у різні роки.

Народні судді припинили діяльність на період окупації 1941-1944 років, відновили - у 1949 році. 30 червня 1960 року запроваджено єдиний народний суд району чи міста, який не мав районного поділу. Народні судді обиралися громадянами району (міста) строком на п’ять років таємним голосуванням, а народні засідателі - загальними зборами робітників, службовців і селян за 193 місцем їх роботи або проживання. Голову районного (міського) народного суду затверджував районний (міський) виконком. Нагляд за судовою діяльністю районних (міських) народних судів здійснювали вищі суди. Припинили діяльність народні суди у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону УРСР «Про судоустрій УРСР» (1994) і утворенням місцевих судів.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Віддалена робота

  Так  Ні, дякую