Цей день в історії Хмельниччини: 9 березня

9 березня 1865 року в Кам’янці-Подільському офіційно було закрито Товариство подільських лікарів, яке діяло з 1859 року.

Місто Кам'янець-Подільський середини ХІХ ст. набуло визнання як важливий науковий центр України та поза її межами в галузі медицини. Тут зібралося ціле сузір'я знаних лікарів – учених і практиків, які виступили ініціаторами створення науково-громадського Товариства подільських лікарів. Весь період існування Товариства його незмінним головою був відомий на всю Європу лікар і учений, доктор медицини Олександр Кремер, скарбником – доктор медицини Казімеж Пшиборовський, секретарем з 1862 року – Юзеф Роллє, бібліотекарем - доктор медицини Олександр Наркевич. 

«Згідно свого статуту, Товариство переймалося спостереженнями за ходою і розвитком медичних наук і впровадженням їх досягнень у практику, вивченням і поліпшенням санітарно-гігієнічного стану Подільської губернії, створенням професійної бібліотеки та медико-краєзнавчого музею, наданням матеріальної допомоги лікарям, які втратили заробіток по старості або в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, видавничою діяльністю для оприлюднення наукових і популярних праць», - йдеться у науковій праці С. Баженової.

Не дивлячись на вагомі здобутки Товариства подільських лікарів у розвитку медицини і краєзнавства в Україні, його існування викликало незадоволення офіційної влади. По-перше, царським чиновникам не подобалась гостра критика членами Товариства в своїх публікаціях сумного санітарно-гігієнічного стану і жахливих умов праці трудових верств Подільської губернії, яка доходила до відому громадськості Західної Європи і викривала існуючі порядки в Російській імперії. По-друге, офіційна влада ставилася до Товариства, як до польського осередку, зв'язаного з польським національно-визвольним рухом.

Юзеф Роллє - секретар Товариства Подільських лікарів. Фото: tovtry.com/ua

На початку 1865 року подільському губернатору член Товариства Ананій Старцев доніс, що не всі протоколи засідань ведуться російською мовою, що не всі книги, котрі прибули з Франції, перекладені на російську мову, що деякі члени Товариства спілкуються польською мовою. Це було розцінено, як антиросійські прояви місцевих поляків і факт існування в місті польського націоналізму. Розпочалися арешти членів Товариства. Незабаром усі експонати музею та література бібліотеки Товариства були звезені до канцелярії губернатора. Зав'язалося жваве листування місцевої влади з Київським, Подільським і Волинським генерал-губернатором, внаслідок якого 1865 року Товариство подільських лікарів було офіційно зліквідоване як таке, що «зрадило чисто науковому характеру подібних установ, надавши своїм діям відтінок польської національної пропаганди» .
 

9 березня 2014 року Рада ГО "Майдан" у Хмельницькому закликала політичних лідерів відмовитися від квотного принципу розподілу посад голів обласних державних адміністрацій. У зверненні майданівці вимагали призначити на голову Хмельницької ОДА людину, яка «має високі якості українського патріота, є активним учасником та організатором національного спротиву, має відповідну кваліфікацію та користується підтримкою громади».

9 березня 1944 року була визволена Красилівщина та Старокостянтинівщина в результаті Проскурівсько-Чернівецької операції, яка розпочалася 4 березня  Красилів був окупований фашистами з липня 1941 року. Під час окупації тут діяло націоналістичне та радянське підпілля. У Старокостянтинові в період гітлерівської окупації (з 8 липня 1941) було утворене гетто. У 1943 році тут відбулися масові розстріли євреїв. У боях за місто загинуло 1 613 радянських солдатів та офіцерів.

Українці масово вшановують Кобзаря у день його народження. Фото: з архіву

У 1814 році 9 березня у селі Моринці (тепер Звенигородського району Черкаської області) народився Тарас Григорович Шевченко — український поет, художник, громадський та політичний діяч. Він у 1846 році, за завданням Київської археографічної комісії, здійснив наукову подорож по Поділлю. За даними краєзнавця Євгена Назаренка, Шевченко перебував у Кам’янці-Подільському з вечора 30 вересня до ранку 7 жовтня 1846 року. Ознайомився з історією, архітектурою Кам’янця-Подільського та його околиць. У Кам’янці-Подільському та Хмельницькому іменем Шевченка названо вулицю та відкрито пам’ятники.

А у 1992 році, саме 9 березня у Старому місті на корпусі історичного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту урочисто відкрили меморіальну дошку: «У цьому будинку 1846 року перебував великий український поет, художник, революційний демократ Тарас Шевченко».

У Хмельницькому минулого року цього дня з самого ранку біля пам'ятника відомому українському поету зібралися представники влади, духовенство, учасники громадських організацій, працівники державних установ та пересічні жителі міста. Під час урочистої церемонії небайдужі хмельничани віддали данину пам'яті поету, поклавши квіти та вінки до пам'ятника Кобзареві. А курсанти Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з нагоди "Шевченківських днів" цього дня влаштували читання "Заповіту" сімома мовами.