ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 19 березня

Історія 4011
Колективізація сільського господарства, яка була пов
Колективізація сільського господарства, яка була пов'язана із процесом ліквідації заможного селянства — «куркулів», на Поділлі розпочалась наприкінці 1929 року. Фото: territoryterror.org.ua

Селяни проти колективізації, зміна влади та майбутнє підприємство.

У 1917 році 19 березня У Кам’янці-Подільському на підставі телеграми міністра внутрішніх справ, подільський губернатор Олександр М’якінін передав управління Поділлям земству. З цими змінами в місті активізувалася діяльність політичних партій – радикально-демократичної, соціалістів-революціонерів, українських соціал-демократів та інших. Почали діяти Ради громадських організацій, робітничих депутатів. З 29 квітня 1918 року після обрання гетьманом України Павла Скоропадського, українські демократичні сили міста перейшли в опозицію гетьманської влади.

Крім того, в історичних джерелах згадується, що у березні 1930 року в село Корчик на Шепетівщині (тоді входило до Славутського району) була надіслана оперативна група чекістів, аби придушити виступ - «волинку», спрямований проти колективізації. Після того, як посланці затримали підбурювачів виступу, розлючені місцеві жителі закрили тих і тих разом у сільраді. Почали вимагати звільнення селян, котрих радянська влада заарештувала раніше, в лютому. А якщо цього не станеться, погрожували влаштувати «похід» на Славуту. Дещо раніше в Плужному, райцентрі Шепетівської округи, громада почала боротьбу за повернення церкви. Плужанські події стали поштовхом до масштабних протестів і заворушень, що охопили фактично усю Шепетівську округу.

Загалом селянські заворушення, чи, як їх називали комуністи, «волинки», у лютому-березні 1930 року охопили майже всю Україну. В урядових звітах зафіксувало, що в Україні до 20 квітня заворушеннями було охоплено 1895 сіл у 41 із 44 округ. Масштаби селянських заворушень були викликані шаленими темпами колективізації, нав'язані районним керівництвом. Тоді селянам вдалось зупинили процес колективізації. У наступні місяці шляхом дозволу виходу із колгоспів та повернення майна селянам владі до кінця березня 1930 року вдалося заспокоїти розбурхане українське селянство.

19 березня 1963 року Рада міністрів СРСР затвердила проектне завдання на виконання проектно-пошукових робіт на будівництво Кам’янець-Подільського цементного заводу потужністю 2,4 мільйони тонн цементу за рік. Саме будівництво заводу (зараз ПАТ «Подільський Цемент») розпочалось у 1966 році.

З травня 1999 року ПАТ «Подільський цемент» увійшло до складу міжнародної компанії з виробництва будівельних матеріалів CRH. Фото: dsp.gov.ua

В ці дні 1969 року в Шепетівці так звана «фабрика хімчистки», яка була структурним підрозділом Шепетівського комбінату побутового обслуговування, повідомила через місцеву газету, що освоїла «якісне фарбування нейлонових сорочок». А ще додавала: термін виконання таких замовлень – 10 днів. Нагадаємо, що у 60-х вироби з синтетики мали шалений попит. Адже, хоча в такому одязі, особливо влітку, парко, зовні він виглядав незвично презентабельно. Ну а ще багатьом подобалося, що синтетика практично не мнеться.

У 60-х вироби з синтетики мали шалений попит. Фото: shepvisnyk.com.ua

Рівно 111 років тому у Хмельницькому був збудований перший централізований питний водопровід, що використовувався для потреб військових казарм, і складався всього лише з однієї свердловини, водонапірної башти та водопроводу. Свердловина давала 3500 відер води в годину (тобто 35 м3). В той час, по місту для побутових потреб воду в діжках розвозили приватні водовізники. Брали її з річок — Південного Бугу, Плоскої, Кудрянки. Хмельницький (на той час Проскурів) розташовувався на заболоченій місцевості, тому в районах, що були ближче до річки, в криницях вода була поганої якості. Це негативно впливало на епідеміологічний стан. У місті були випадки епідемії вірусних захворювань. А вже в 1929 році довжина водопровідної мережі простяглася на 22 кілометри. До водопостачання тоді підключили 155 будинків.

19 березня 2018 року в харківському госпіталі помер 48-річний хмельничанин Микола Мужичук, який захищав Україну на Сході. Через тиждень, 26 березня чоловік мав відзначити свій день народження. Микола Мужичук служив у 10 гірсько-штурмовій бригаді. В АТО пішов ще у 2014 році, окрім того займався волонтерством.

Микола Мужичук, що служив у гірсько-штормовій бригаді, помер в госпіталі. Фото: з Фейсбуку

У 2019-му 19 березня сайт «Є» писав про те, що в Полонному до Міжнародного дня людей з синдромом Дауна влаштували акцію в різнокольорових шкарпетках. Підтримати «сонячних дітей» та людей з синдромом Дауна, влаштувавши яскравий флешмоб та фотосесію для всіх бажаючих містян, ініціював волонтерський рух «Твори добро – даруй надію».

Ініціатором яскравої акції став волонтерський рух «Твори добро – даруй надію». Фото: Ольги Карнафель

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую