ye-logo.v1.2
28 Травня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 26 квітня

Історія 2132
Вірменську Миколаївську церкву було знищено в 30-х роках ХХ ст.оліття
Вірменську Миколаївську церкву було знищено в 30-х роках ХХ ст.оліття. Фото: ukrainaincognita.com

Від давнини до сьогодення про людей та події.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух. Чорнобиль – невеличке містечко на півночі України. У 1970 році неподалік міста розпочали будівництво атомної електростанції. Протягом 1977–1983 років в дію було введено чотири енергоблоки, в 1986 році планувався пуск п’ятого. 26 квітня 1986 року о 01:23 на четвертому енергоблоці стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин зі зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією значних ресурсів і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів. Подоляни теж брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Перша група чисельністю 60 осіб на 10 пожежних автомобілях була відправлена у зону аварії 9 травня 1986 року. 8 відділень подільських пожежників увійшли до складу зведеного загону пожежної охорони Житомирської області. Два відділення (із Шепетівки та Кам'янця-Подільського) несли чергування в Чорнобильській ВПЧ.

Донедавна ще дев’ять сіл на Хмельниччині мали статус четвертої зони посиленого радіологічного контролю через аварію на ЧАЕС. Ще кілька років тому в селах Ніверка, Чорнокозинці, Нововолодимирівка та Шустівці, що на Кам’янеччині, у Вікторівці, Шидлівцях, Малій Зеленій, Великій Зеленій та Крикові на Чемеровеччині більше чверті століття постійно перевіряли людей, воду та продукти харчування на радіацію.

Деякі села, що постраждали у 1986-му, входять до Національного парку "Подільські Товтри". Фото: ukrainaincognita.com

У 2011 році цього дня у Хмельницькому відкрили пам’ятник «Героям та жертвам Чорнобиля». Роботу архітектора Сергія Козака та скульптора Автанділа Гігаурі розташували на перехресті вулиць Кам'янецької та Прибузької. На спорудження та виготовлення пам’ятника з міського та обласного бюджету витратили 810 тисяч гривень.

На пам'ятник «Героям та жертвам Чорнобиля» з обласного та міського бюджетів витратили 810 тисяч гривень. Фото: з архіву

У 1915 році 26 квітня (13 квітня за старим стилем) у Кам’янці-Подільському та Проскурові перебував російський імператор Микола ІІ. Приїзд Імператора був досить детально описаний в пресі того часу. Микола II прибув до Кам’янця-Подільського з Проскурова (нинішнього Хмельницького) на автомобілі, хоча 1914 року залізниця вже зв’язала обидва міста. Заглянув він у місто над Смотричем усього на кілька годин, щоб того ж дня повернутися до Проскурова й далі продовжити рух залізницею.

Микола ІІ на станції Проскурів. Фото: dmytro-babyuk.livejournal.com

26 квітня 1913 року в Києві обвінчалися Тетяна Лаппа і Михайло Булгаков. Згодом обоє вони деякий час провели на Поділлі. Навесні 1916 року Михайло склав прискорений випускний екзамен і, не чекаючи отримання диплома, як доброволець Червоного Хреста, виїхав на Південно-Західний фронт - в Кам'янець-Подільський військовий госпіталь. Услід за чоловіком до міста приїхала Тетяна.

Хірургічні відділи призводного госпіталю в Києві 1915 року, напередодні німецького прориву, були перевезені в Кам'янець, вони увійшли до складу госпіталю Червоного Хреста. Госпіталь розмістився в корпусах колишньої губернської земської лікарні, яка займала майже квартал. Поряд були двоповерхові будинки лікарняного гуртожитку, де оселилися Булгакови.

Булгаков проводив операції, а Тетяна Миколаївна, яку він влаштував у госпіталі сестрою милосердя, допомагала йому та іншим лікарям під час операцій, стерилізувала перев'язочний матеріал та інстументи. Булгаков дуже серйозно ставився до роботи і часто вночі йшов до госпіталю, в палати - він завжди турбувався про стан оперованих і часто затримувався там до ранку.

Тетяна Лаппа згадувала: «Я приїхала до Кам'янця-Подільського на початку травня (1916 року). Жили ми в казенних лікарняних квартирах при великій губернській лікарні, де розташовувався госпіталь. Міша багато оперував і дуже втомлювався, іноді стояв за операційним столом безперервно цілу добу, але все ж ми декілька разів робили прогулянки по місту, зупинялися біля його визначних пам'яток, милувалися пейзажами у вечірньому серпанку, які відкривалися за баштами фортеці, біля старовинних брам, сходів і будинків. Мені здається, що ця неповторна панорама якимось чином знайшла відображення в описі Єршалаїма в «Майстрі і Маргариті».

У червні, під час Брусиловського прориву, фронт просунувся далеко на захід, і Михайло Булгаков разом із госпіталем опинився в Чернівцях.

В Кам'янці-Подільському Булгаков з дружиною жили в казенних лікарняних квартирах при великій губернській лікарні, де розташовувався госпіталь. uk.wikipedia.org

Свого часу Кам'янець був найбільшим осідком вірмен в Україні. Про час появи вірмен у місті існує декілька гіпотез. Проте вже в кінці XIV століття вірменська громада мала власну церкву святого Нігола. Вірмени проживали в Кам'янці у південній частині півострова, який утворювався річкою Смотрич. Територія вірменської частини міста поділялася на майдан-ринок та систему вулиць і кварталів, розбитих на окремі садиби і квартали з культовими спорудами. Незалежність вірменського самоврядування багато в чому була пов'язана із самостійністю вірмено-григоріанської церкви в Україні. Тому польсько-католицький патриціат усіляко схиляв львівських і кам'янецьких вірмен до унії з римо-католицькою церковою, спираючись у цій місії на підтримку Ватікану. Чимало зусиль доклали до цього і львівські вірменські душпастирі - колишній ечміадзінський патріарх Мелкіселек та єпископ Нікол Торосович.

26 квітня 1627 року вірменська церковна й світська верхівка Львова з участю другорядних осіб із Кам'янця-Подільського, вболіваючи за свої приватні інтереси й нехтуючи громадськими, підписала з Ніколом Торосовичем угоду й визнала його за свого церковного ієрарха. Громада Кам'янця тривалий час опиралася уніатській політиці Нікола Торосовича, але поборники унії дістали перевагу й 1 жовтня 1666 р. у вірмено-григоріанській церкві св.Нігола Божу службу вперше було відправлено за католицьким обрядом.

Польська влада поступово скасувала національне самоврядування в Кам'янці-Подільському. У 1790 р. створено комісію, яка ліквідувала самоуправління вірмен, перенесла вірменський суд і правління до польського магістрату. Через рік була прийнята «Конституція 3 травня». Цей акт передбачав релігійну терпимість, але було вже пізно. Вірмени прийняли унію і повністю асимілювалися.

Жителі вірменської громади залишили у культурній спадщині Кам'янця безцінні пам'ятки письма й архітектури. Серед них – «Вірменська кам'янецька хроніка» (середина ХV - початок ХVІІ ст.), магістратські книги (понад 40), храм св. Миколи, дзвіниця ХVІ століття.

Башта вірменського храму. Фото: wikimedia.org

26 квітня виповнюється 105 років з дня народження Віталія Єлисейовича Смоляка (1915-1982) – українського режисера і актора, народного артиста України. Народився у с. Іванківці Хмельницького району. Найкращі ролі: Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Голохвостов («За двома зайцями» М. Старицького); вистави: «В степах України» (О. Корнійчука), «Украдене щастя» (І. Франка), «Бравий солдат Швейк» (за Я. Гашеком) та ін. В Івано-Франківську, де Віталій Смоляк свого часу працював головним режисером театру, у 2002 році започаткували премію його імені й відзначають щороку нею митців.

Віталій Смоляк народився у с. Іванківці Хмельницького району. Фото: uk.wikipedia.org.

Два роки тому 26 квітня представники НАТО в Україні презентували у Хмельницькому виставку. Експозиції виставки представляли ключові події діяльності НАТО та охопили питання співробітництва України з альянсом у цивільній і військовій сферах.

 

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Віддалена робота

  Так  Ні, дякую