Цей день в історії Хмельниччини: 30 квітня

30 квітня 1998 року Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику Указом Президента України надано статус національного. У 1977-2004 роках заповідник перебував у підпорядкуванні виконкому Хмельницької обласної ради, у 2004-2011 роках – у сфері управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Від 20 жовтня 2011 року розпорядженням Кабінету Міністрів України НІАЗ «Кам’янець» передано до сфери управління Міністерства культури України.

Основним напрямком розвитку pаповідника в результаті було визначено варіант комплексної регенерації Старого міста, який передбачав створення сучасного культурно-туристичного центру.

Адміністративний будинок НІАЗ «Кам'янець» розмістився у будівлі з драконом. Фото: niazkamenec.org.ua.

30 квітня 2019 року Центральна виборча комісія оголосила Володимира Зеленського переможцем виборів президента України. У другому турі виборів 13 мільйонів 541 тисяча 528 виборців проголосували за Зеленського. Це 73,22% від числа учасників повторного голосування на виборах, яке відбулося 21 квітня. У другому турі 21 квітня, де за президентський пост змагалися Володимир Зеленський та Петро Порошенко на Хмельниччині взяли участь 626 тисяч 138 осіб. За Володимира Зеленського на Хмельниччині віддали свої голоси 443 тисячі 308 виборців. А це 70,8% з усіх, хто взяв участь. За Петра Порошенка - 168 тисяч 25 виборців (26,83%).

Як голосували на Хмельниччині 21 квітня 2019 року. Інфографіка Галини Марищук.

Указом Президента України від 30 квітня 1999 року Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, що в Хмельницькому, надано статус Національної. Це єдиний в Україні вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку офіцерів для Державної прикордонної служби України. Академія має у своїй структурі 5 факультетів, 26 кафедр, інститут підвищення кваліфікації, ад'юнктуру, докторантуру, а також підрозділи управління і забезпечення навчального процесу. Підтримує тісні зв'язки з провідними вузами США, Великої Британії, Угорщини, Польщі, Туреччини.

Указом Президента України від 30 квітня 1999 року Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, що в Хмельницькому, надано статус Національної. Фото: uk.wikipedia.org.

У 2019 році сайт «Є» в цей день повідомляв про старт підготовчих робіт до реконструкції фігур Миколи Мазура, що знаходяться у парку імені Тараса Шевченка в Хмельницькому. Серію металевих скульптур з елементами кінематики Микола Мазур почав виготовляти наприкінці 1970-х років на замовлення Хмельницького обласного управління внутрішніх справ. Перші 13 робіт встановили на дитячому ігровому майданчику в міському парку (нині імені Чекмана) з метою ознайомлення дітей з основними правилами дорожнього руху. Зараз аналогічні роботи Мазура в Хмельницькому можна побачити у сквері Шевченка, на площі Свободи, у кінотеатрі "Планета", а також на набережній міста Старокостянтинів.

Підготовчі роботи до реконструкції фігури "Риба-кит". Фото: з архіву.

30 квітня, 1925 року житомирська газета «Радянська Волинь» повідомила що в Шепетівці розібрано старий базар і розпочато роботу по влаштуванню нового. Центральний ринок був популярний в окрузі, проте вже новий ринок довго не пропрацював. В 1930 році його перенесли у інше місце — туди, де він розташований нині.

Цього дня у 2012 році сапери з Кам'янця-Подільського вирушили в Афганістан в складі військовослужбовців литовського контингенту Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці. Два офіцери, два контрактники української групи протидії саморобним вибуховим пристроям нової ротації і спеціально підготовлений мінно-розшуковий пес породи ротвейлер на прізвисько Рема, пройшли спеціальну підготовку, аби відправитись на ротацію. 30 квітня група на чолі з підполковником Ігорем Маматовим відправиться до Литви і 1 травня у складі Литовського контингенту вирушила до Афганістану.

30 квітня 2012 року сапери з Кам'янця-Подільського вирушили в Афганістан. Фото: з архіву підполковника Ігоря Мамотова.

У 2018 році 30 квітня сайт "Є" розповідав про серце «Подільської Швейцарії» - село Суржинці, де квітне долина тюльпанів. Подивитися на плантацію голландських екзотів їдуть звідусіль. Коли квіти буяють цвітом – її видно навіть з серпантину-дороги. Насадив долину тюльпанів у Суржинцях – місцевий господар Анатолі Павлюк. 

Кілька років тому, кажуть, тюльпанів було ще більше. Фото: з архіву

У хроніці подій 1905 року в Подільській губернії були події боротьби за права і свободи. 12-15 січня 1905 року в повітах краю стали поширюватися листівки соціал-демократів про розстріл 9 січня маніфестантів у Петербурзі із закликами населення до солідарності та виступів проти російського самодержавства. Почалися стихійні і організовані виступи і протести в більшості міст і сіл регіону. Тоді на Поділлі відбулося 475 селянських страйків та виступів роти поміщиків та управителів маєтків. Прикладом може слугувати страйк 400 селян м. Городка та навколишніх сіл Кам’янецького повіту за свої права та підвищення зарплати проти місцевих поміщиків, який відбувся 3-4 квітня 1905 року. Проти страйкарів була кинута поліція, яка силою придушила цей виступ та арештувала 8 селян організаторів. Загалом у цей час у Кам’янецькому повіті відбулися заворушення проти власників маєтків 30 сіл (с. Кутківці, Івахнівці, Демківці, Яромирка і т.д.). Повітовий справник склав 30 квітня 1905 року «Список осіб, яких притягли до відповідальності за протиправні дії, здійснені селянами в економіях землевласників», куди вніс 497 прізвищ селян. Загалом на Поділлі у 1905 році відбули тюремне ув’язнення за участь у заворушеннях 1312 селян.