Цей день в історії Хмельниччини: 14 липня

З початком Першої світової війни життя мешканців губернського Кам’янця-Подільського, як і багатьох інших прифронтових міст України, зазнавало негативного впливу, зокрема, через мобілізацію чоловічого населення, переорієнтацію економіки на військовий лад, а також фінансово-економічну кризу, яка призвела до звуження споживчого ринку, посилення інфляційних процесів.

Одним із найскладніших у цьому плані виявився 1919 рік, коли Кам’янець-Подільський став державним і політичним центром Української Народної Республіки. Продовольче становище міста різко погіршилося у липні – серпні через зменшення підвозу харчів, особливо борошна, що було пов’язано із вичерпанням запасів урожаю зернових культур 1918 року. За висновком редакції газети «Трудовий шлях», «справа з постачанням настільки в катастрофічному стані, що коли так протягнеться ще кілька днів, то наслідки можуть бути самого сумного змісту. Місто без харчів, військо харчі одержує дуже кепсько».

Як наслідок, ціни зростали галопуючими темпами. Так, 14 липня фунт чорного хліба до обіду продавали за 25 карбованців, а у другій половині дня у продажу його вже не було. Через брак борошна припинила роботу пекарня, яка була на балансі управи міської думи (її запустили лише у третій декаді липня і то на дуже короткий час). До того ж вона відпускала в одні руки не більше 0,25 фунта хліба, тобто по 100 г. 3 13 по 15 липня фунт масла підскочив у ціні на 80%. Його можна було купити за 90 карбованців. За свідченням преси, найбідніше населення, службовці різних установ і навіть дещо заможніші від них позбавлені змоги купувати продукти за такими не підйомними цінами.

На стрибку цін позначилися і обмежувальні заходи влади, спрямовані на боротьбу із спекуляцією (навколо міста були розміщені карантинні загони, які не пропускали селян з продуктами на міський базар у зв’язку із короткочасним запровадженням твердих цін).

14 липня 1913 року (1 липня за старим стилем) у Кам’янці-Подільському на кошти Подільського губернського земства відкрито учительську семінарію, яка розпочала підготовку педагогів для початкових шкіл краю. Необхідність її появи була пов’язана з тим, що в Подільській губернії відбувався інтенсивний процес запровадження загального початкового навчання, який передбачав близько 4 тисяч комплектів нових початкових шкіл. Щоб забезпечити ці школи педагогами, потрібно було щорічно готувати 600 нових вчителів. Для можливості підготовки такої кількості фахівців необхідно було відкрити на Поділлі не менш як 15 учительських семінарій. У зв’язку з цим Подільським губернським земством подано клопотання про відкриття у 1912–1914 роках, ще п’яти семінарій – У Балті, Барі, Брацлаві, Могилів-Подільському і Проскурові, а потім і в інших містах. Загалом в 1914 році в Україні діяло 26 таких закладів.

14 липня 1960 року в місцевій газеті "Шлях Жовтня" агрономи М.Бондар і М.Гонтарем розповіли про передісторію появи у 50-х роках колорадських жуків на Шепетівщині. В повідомлені йшлося: «В Європу колорадський жук був завезений під час Першої світової війни. До початку Другої світової шкідник поширився на значній території Західної Європи, а в Другу світову він проник далі на схід – в Угорщину, Польщу, Чехословаччину. Жук поширювався шляхом перельоту, переповзання, перепливання по течіях річок. Боротися з нашестям американських комах потрібно шляхом обприскування або обпилювання площ препаратами ДДТ та гексахлоридом».

У 1968 році футбольна команда з Кам’янця-Подільського "Поділля", граючи перший сезон у класі "Б" чемпіонату СРСР, в останній грі першого кола в Бендерах програла місцевій команді "Ніструл" — 1:2. За підсумками першого кола "Поділля" набрало 12 очок із 42 (4 виграші, 4 нічиї, 13 поразок) і опинилося на передостанньому місці в турнірній таблиці першої зони, де грали команди з України та Молдавії. Загалом цей сезон був дебютним у першості такого масштабу. Суперниками «Поділля» того року стала 21 команда. Загальний підсумок кам'янчан — 32 очка з 84 (12 очок у першому колі та 20 — в другому).

14 липня 2016 року на Старокостянтинівському аеродромі впав і розбився літак «СУ-25». Фото: unian.ua

14 липня 2016 року на Старокостянтинівському аеродромі впав і розбився літак «СУ-25». Військовий літак виконував плановий політ. На злітній смузі під час злету він загорівся, пілот літака вчасно катапультувався, направивши літак у безпечне місце. Того дня в результаті інциденту ніхто не постраждав.