Цей день в історії Хмельниччини: 29 липня

У банду Устима Кармалюка входили навіть шляхтичі, які допомагали йому у вчиненні пограбувань і продажі краденого. Такі факти наводить історик Валерій Дячок у статті «Історична постать Устима Карманюка у світлі архівних джерел».

Наприклад, прибічниками Устима Кармалюка стали шляхтичі Анастасій Чарномський з села Буша Ямпільського повіту та Ян Глембоцький з Охрімівців Летичівського повіту. З обома той познайомився у 1825 році у Віньківцях після чергової втечі з в’язниці. З ними він займався крадіжкою коней та їх подальшим продажем. Після арешту 17 червня 1827 року Кармалюк видав своїх прибічників. З-поміж них були й Анастасій Чарномський та Ян Глембоцький.

Проте 29 липня 1827-го Анастасій Чарномський не визнав висунутих проти нього обвинувачень. А на очній ставці з Устимом Кармалюком вони не впізнали одне одного. Причина стала відомою лише через кілька років — 7 січня 1831 року. Тоді Кармалюк зізнається, що його на відмову від попередніх свідчень вплинув хабар у розмірі 50 копійок сріблом від батьків-поміщиків Анастасія Чарномського.

Українська Галицька армія, перебазувавшись на Поділля, була досить грізною силою, а її прихід сприяв підвищенню морального і бойового духу армії УНР. Про це пише історик Анатолій Трембіцький у статті «Яків Шепель — організатор повстанського руху на Поділлі (1918-1921 роки)».

За його інформацією, саме 29 липня 1919 року четверта бригада УГА разом з частинами УНР переможно вступила у Проскурів. Українські військові парадним маршем пройшлася вулицями міста та рушила до Гринівців, де наштовхнулася на опір противника. Станом на 30 липня під контролем галичан були всі переправи через Бужок: від Ярославки до Орлинців, а західніше переправи контролювали Українські Січові Стрільці.

Схема наступу Української Галицької армії УГА на Київ 1919 року. Шлях українських військових пролягав й через Проскурів. Фото: uk.wikipedia.org

Цього ж дня 1919 року у Кам’янці-Подільському на майдані перед залізничним вокзалом відбулася інспекція морської піхоти. Морський міністр УНР Микола Злобін під команду «струнко!» прийняв рапорт коменданта другого полку. Потім морський міністр у короткій промові привітав сотню з успіхами на фронті. Тоді ж надійшла інформація про звільнення від ворога Проскурова, Жмеринки та Вапнярки. Цього ж дня сотня вирушила на фронт до місця перебування штабу дивізії морської піхоти.

У перші місяці захоплення Хмельниччини німецьке військове командування, не маючи можливості швидко створити власну ефективну окупаційну адміністрацію, загравало з місцевим населенням і дозволило патріотичним силам сформувати українську допоміжну адміністрацію. Тому українські органи влади взялися формувати похідні групи ОУН Бандери та ОУН Мельника. Про це у статті «Нацистський окупаційний режим на станції Дунаївці та в довкружних селах у 1941-1944 роках» зазначає історик Віктор Прокопчук.

За його словами, 29 липня 1941 року на організаційному засіданні українські патріоти створили Кам’янець-Подільську обласну управу та обласну міліцію. На рівні міст і районів утворювали міські і районні управи, а на сходах сіл обирали сільські управи та старост. Також вони перебирали у власні руки господарські організації, установи, пресу, церкву. Але після спроби ОУН-Б відновити українську державність німці змінили тактику і вже 25 листопада 1941 року розпочали арешти і таємну страту без суду членів ОУН-Б.

На жаль, не минувся цей день й без трагічних звісток зі сходу України. Так, 29 липня 2014 року в селі Латишеве Донецької області загинув 22-річний захисник України Роман Рикалов. Народився він у Хмельницькому, але проживав у Кропивницькому. Загинув воїн під час виконання бойового завдання. Група спецпризначенців, до складу якої входив Роман Рикалов, займалася пошуком пілотів збитого ворогом літака поблизу міста Сніжного Донецької області. У районі села Латишевого військові потрапила у засідку. Під час спроби вирватися з оточення загинуло десятеро військовослужбовців, серед яких був Роман Рикалов.

Цього ж дня 2018 року у зоні проведення Операції об’єднаних сил під час несення бойової служби помер 35-річний кам’янчанин Богдан Блінчук. Військовий був водієм-машиністом в 309-у окремому інженерно-технічному батальйоні (48-а інженерна бригада).