Цей день в історії Хмельниччини: 29 серпня

29 серпня 1561 року в селі Пересопниця на Рівненщині закінчили написання найдавнішої богослужбової книги, написаної давньою українською мовою, яка дійшла до наших днів. Зазвичай її називають Пересопницьким Євангелієм, та в наукових колах дедалі частіше вживають точну назву — Двірецько-Пересопницьке. Тому що розпочали його написання 1556 року в селі Двірець Ізяславського району в церкві Святої Трійці Михайло Василієвич та архімандрит Григорій. Замовила Євангеліє княгиня Анастасія Заславська. Нині книга зберігається в Інституті рукопису Національної наукової бібліотеки імені Вернадського.

Пересопницьке Євангеліє – розкішна книга, вагою 9 кілограм 300 грам, писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 міліметрів. Видання складається з 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований різнокольоровими з золотом заставками, мініатюрами, ініціалами, кінцівками з українськими мотивами. За красою, витонченістю, довершеністю орнаменту письма й багатством оформлення книга не має собі рівних серед українських рукописів. Своєрідним є вміщення перед кожним євангелієм так званих «сумаріїв» – короткого змісту розділу. На маргіналіях чимало голосів – пояснень до окремих малозрозумілих слів. Рукописна книга декорована заставками, ініціалами, кінцівками, що виконані талановитими українськими майстрами, які зробили спробу органічно поєднати українське народне мистецтво з притаманною йому природною орнаментикою із основоположними принципами мистецтва італійського Ренесансу.

29 серпня 1909 року в Проскурові (нині Хмельницький) був організований масштабний промисловий ярмарок. Місцева газета «Подолия» тоді про цю подію писала: «29 серпня, в Проскурові відкривається сільськогосподарська виставка. Експонати на виставку стали доставляти ще з понеділка. Доставлено багато експонатів по рільництву, машинобудуванню, садівництва і молочному господарству. Переважають місцеві експонати». На початку ХХ століття проведення таких сільськогосподарських та промислових виставок, набирали популярності у найбільших містах Поділля.

29 серпня 1964 року у Хмельницькому з'явився перший широкоформатний кінотеатр. Фото: cbs.km.ua

29 серпня 1964 року у Хмельницькому з’явився перший широкоформатний кінотеатр. Хоч сам кінотеатр з’явився набагато раніше, його відкриття відбулось 13 листопада 1940 року. Кінотеатр назвали на честь Валерія Чкалова (нині це кінотеатр Шевченка) У цей же день відбувся і перший кіносеанс — демонстрували нову комедію «Музична історія». Що цікаво, з моменту відкриття кінотеатр ніколи не змінював свого профілю. Навіть у роки німецько-фашистської окупації тут продовжували демонструвати кіно, щоправда, в основному для солдатів і офіцерів німецької армії. Після війни, у 1949 році, у кінотеатрі обладнали малий зал, реконструювали й розширили великий. Згодом добудували апаратну, а 29 серпня 1964 року кінотеатр став широкоформатним. У його приміщенні, крім фільмів, постійно експонувалися різноманітні виставки, проходили зустрічі з кіноакторами й режисерами, проводилися лекторії. У 1992 році заклад дістав сучасну назву — його перейменували у кінотеатр імені Тараса Шевченка.

29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла, так званим «Зеленим коридором», загинуло троє подолян.

Євген Андріюк зник безвісти при спробі прорватися до українських військових. Востаннє боєць хмельницького 8 окремого полку спецпризначення виходив на зв'язок 29 серпня. Спочатку рідним сказали, що Євгена полонили російські військові, згодом стало відомо, що він загинув, потрапивши під артилерійський обстріл під Іловайськом. З’ясувати обставини допомогли результати тесту ДНК. Хлопець похований як невідомий боєць у Запоріжжі. Його тіло перевезли до Хмельницького 24 квітня 2015 року.

Андрій Журавленко загинув під час виходу Зеленим коридором з Іловайського котла.Він був у кабіні пожежної машини, яка рухалась в автоколоні батальйону "Донбас" з села Многопілля до села Червоносільське. На околиці пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 і отримала пряме попадання. 3-го вересня тіло Андрія разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 12 вересня 2014 року.

Майор міліції Олександр Співачук під час виходу з Іловайського котла на дорозі біля села Новокатеринівка. 3 вересня 2014 року тіло Олександра разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами.

Минулого року цього дня у Хмельницькому працювала «Фабрика освітніх ідей». Місцеві школярі, студенти, вчителі та викладачі демонстрували містянам можливості науки. Одні експериментували з хімічними рідинами та випробовували електромагнітне поле, інші вирізали аплікації та малювали на мольбертах. До всього цього запрошували і хмельничан.