ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 7 вересня

Історія 2803
Зустріч батьків із сином Сергієм Цибізовим
Зустріч батьків із сином Сергієм Цибізовим. Фото: twitter.com/radiosvoboda

Від подій минулого до сьогодення.

Минулого року 7 вересня відбувся обмін військовополоненими між Україною та Росією. На Батьківщину повернулося 35 українців, серед яких військовополонені моряки й такі політичні в’язні як режисер Олег Сенцов.

В Україну прилетів і 22-річний Сергій Цибізов зі Шепетівки, який провів майже рік у полоні. Нагадаємо, увечері 25 листопада 2018 року російські прикордонники захопили три українські військові судна, коли ті проходили Керченську протоку, прямуючи з Одеси в Маріуполь.

На кораблях перебували 24 військовослужбовці. Серед них – і Сергій Цибізов. Він перебував на малому броньованому артилерійському катері «Нікополь».

Сергій Цибізов у київському летовищі «Бориспіль» з батьком Андрієм Цибізовим, уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою та матір’ю Тетяною Кирилюк. Фото: з Facebook Наталії Никонової.

Науковці НПП «Подільські Товтри» велику увагу приділяють збереженню та дослідженню місць проживання кажанів. Наприклад, про поширення на Поділлі підковоноса малого було відомо здавна, проте довго не було жодних відомостей про існування цього виду на території Кам’янця-Подільського. Однак 7 вересня 1999 року групу особин підковоноса таки виявили під час огляду підземної галереї - переходу від Замкового мосту до Папської (Кармалюкової) башти. Дослідників зацікавило, що ці вразливі тварини не покинули сховище, незважаючи на те, що люди, часто відвідуючи галерею, могли їх турбувати.

Підковоніс малий - вага новонародженого малюка всього 2 грами. У кажанів, на рік народжується лише 1 дитинча. Фото: з архіву Михайла Дребета

З-поміж плеяди визначних дослідників минувшини Поділля другої половини XIX - початку XX століття не менш талановитою, але незаслужено мало поміченою постаттю в історіографії був Віктор Гульдман, автор 12 фундаментальних книг і близько сотні статей із статистики, демографії, економіки, історії, археології, культури й природи нашого краю. Цей виходець з німецької родини, що оселився в середині 80-х років XIX століття у Кам'янці-Подільському і звідси 1907 року пішов в останню путь, вів настільки скромний образ життя, що про нього не писали тоді місцеві часописи, не помістили репортажі про відзначення його ювілеїв і навіть некрологу. Не збереглась і особова справа Гульдмана в установах, де він працював. Але відомо, що 7 вересня 1885 року його було призначено молодшим чиновником особливих доручень при Подільському губернаторі. Так доля привела його до Кам'янця-Подільського і поріднила з подільським краєм.

Уже 1886 року Віктора Гульдмана прийнято на роботу членом-секретарем Подільського губернського статистичного комітету, і на цій посаді він працював до 1903 року.

За його авторством побачили світ статистичні збірники, які за своїм характером були довідниками для службового користування й усіх тих, хто цікавився подільським краєм. У них читач й сьогодні може знайти корисні відомості про всі державні й громадські установи, організації та товариства, що діяли в Кам'янці і губернії, про стан населення, промисловості, ремесла, сільського господарства, транспорту і зв'язку, торгівлі, культури, освіти та інших галузей в розрізі губернії і повітів.

Другим важливим напрямом діяльності Віктора Гульдмана стала багаторічна робота із створення довідок енциклопедичного характеру про всі населенні місця Подільської губернії.

7 вересня 1986 на міському стадіоні в Кам’янці-Подільському (в рамках свята «Подільські візерунки») урочисту реєстрацію стотисячного кам’янчанина провела депутат Верховної Ради УРСР Людмила Сергіївна Кірова. Ним став Віталій Кравцов, який народився 5 липня 1986 сім'ї Стефанії Гнатівни й Анатолія Анатолійовича Кравцових. Це була друга дитина Кравцових. Тоді сім'я жила в сімейному гуртожитку цементного заводу, а на цьому заході подружжю Кравцових було вручено від міськвиконкому – ордер на трикімнатну квартиру.

У 1965 році 7 вересня у Кам’янці-Подільському відбулася перша Подільська історико-краєзнавча конференція. Організаторами виступили Кам'янець-Подільський державний педагогічний інститут та Хмельницьке історико-краєзнавче товариство. Конференції сприяли активізації краєзнавчого руху на Поділлі, поглиблюючи головну працю подільських дослідників – історію міст і сіл Вінницької та Хмельницької областей. Конференція зібрала 65 доповідачів та понад 350 учасників. У жовтні того року тези доповідей першої Подільської історично-краєзнавчої конференції, тиражем у 500 примірників були видані в Хмельницькій обласній друкарні. Збірник вмістив 63 матеріали і став для того часу проривом у краєзнавчій галузі.

7 вересня 2005 року Державна приймальна комісія підписала акт про введення другого блоку Хмельницької АЕС в промислову експлуатацію. А вже у грудні 2005 року енергоблок № 2 отримав ліцензію на весь життєвий цикл експлуатації.

7 вересня 2005 року другий блок Хмельницької АЕС ведений в промислову експлуатацію. Фото: ХАЕС

У 2015 році на черговій сесії Шепетівської міської ради депутати, перейменували вулиці на честь загиблих в АТО. На виконання законів України щодо усунення наслідків панування тоталітарної ідеології колишнього СРСР, змінили назви провулку Жухрая на вулицю Ігоря Балди, а вулицю Сергія Лазо - на Руслана Мазунова.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую