Цей день в історії Хмельниччини: 25 вересня

Після перемоги під Пилявцями військо Богдана Хмельницького продовжило наступ. 25 вересня 1648 року воно захопило Старокостянтинів. І далі виступило у похід, прямуючи через Човганський Камінь (нині — Теофіполь) та Ямпіль до Львова. Водночас тривала облога Кам’янця-Подільського. Але місто взяти не вдалося, а у зв’язку з укладенням загального перемир’я загони козаків і повстанців відійшли від Кам’янця.

У 1699 році 25 вересня у Кафедральному костелі Кам’янця-Подільського відбулося урочисте богослужіння у зв’язку з поверненням міста полякам після його 27-річного перебування під владою турків. Поляки повернули Кам'янець згідно з умовами Карловицької угоди. Вони отримали місто зі зруйнованими церквами, костелами та порожніми ділянками міської забудови. Відновлення фортифікації одного з важливих форпостів Речі Посполитої уряд тоді не профінансував. І всі видатки на ремонт укріплень переклали на громаду Кам'янця. Тому, за браком коштів основна відбудова фортифікацій звелась до модернізації окремих укріплень. Впродовж 18 століття поляки здійснили низку відбудовчих робіт в межах міста: відновлювалися й розбудовувалися костьоли, монастирі, ратушу, була реконструйована житлова забудова. Головну роль в цих роботах відіграв комендант кам'янецької фортеці, архітектор європейського рівня Ян де Вітте.

25 вересня 1905 року в Проскурові на цукроварні спалахнув страйк робітників. Проскурівський повітовий справник інформував Подільського губернатора, що 25 вересня, об’їжджаючи Проскурів об 11 годині 30 хвилин він прибув на Проскурівський цукровий завод, де біля контори побачив натовп робітників. Всі вони були жителями села Лезневе Проскурівського повіту. На питання чому вони зібралися біля контори, не йдуть на завод і не приступають до роботи, вони заявили, що страйкують і не будуть працювати доти, поки адміністрація заводу не виконає їх вимоги: 1. Підняти заробітну плату на 50%. 2. Ввічливо ставитися. 3. Скасувати всі штрафи. 4. Не звільняти жодного страйкаря. На вимогу справника розійтися по домівках, з натовпу почулися викрики, що вони іншим робітникам на заводі не дозволять працювати, а проженуть їх палицями. Страйкарі погрожували зруйнувати греблю і відкрити шлюзи, щоб завод у зв’язку з відсутністю води не зміг нормально працювати. Якщо це не допоможе, то вони погрожували взагалі підірвати підприємство, залучивши до цього студентів.

Проскурівський цукровий завод на старих поштових листівках. Фото: з proskuriv.khm.gov.ua

25 вересня 1920 року відбувалися бої за Проскурів в ході радянсько-української війни. Вони відбулися на залізничній станції Проскурів і закінчилися перемогою 1-ї 3апорозької дивізії УНР, під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка. 25 вересня о 5-й годині Чорний полк 1-ї 3апорозької дивізії на чолі з Карлісом Янісом Броже вирушив із села Гелетинці в напрямку Проскурова, проходячи лівіше Фельштина на 5 верст. Вже в дорозі було вислано вправо від 3-ї сотні роз'їзд під командою хорунжого Івана Бубона. Через декілька годин роз'їзд привів 21 полоненого комуніста.

За 18 верст від Проскурова, в селі Климківці Запорожська дивізія з'єдналась з 6-ою Стрілецькою дивізією. Рушили далі. Ворога не було видно.

О 3-й годині дня дивізія наблизилася до Проскурова, відкіля було чути гарматну стрілянину. Пізніше довідалися, що там зав'язала бій Окрема кінна дивізія, але їй не давали ходу чотири ворожі бронепотяги. За 2 версти до міста гармати стали на позицію і відкрили вогонь по ворожих бронепотягах. 1-й курінь пішов на станцію Гречани, 2-й — на центр міста. Запорожська піхота розвернулась в лави і теж пішла на місто. Увесь час йшов гарматний бій. Ворог відійшов до залізничної станції.

Пластунський курінь Чорних Запорожців було кинуто на станцію. Попри сильний гарматний вогонь за півгодини пластуни опанували станцію. Ворожі бронепотяги поспішно відійшли на Деражню.

У місті населення вітало Запорожців квітами. Вже пізно, десь о 8-й вечора, вони розташувалися на нічліг у селі Заріччя та виставили забезпечення на Лісові Гринівці й Олешин.

26 вересня вранці, згідно із наказом, Чорний полк зайняв села Лісові Гринівці й Олешин, де й розташувалася охорона лівого крила Армії. У час прибуття 2-го куреня до Лісових Гринівців за 4 версти в села Пашківці стояв ворожий кінний полк у 140 шабель, який зараз же відступив, вочевидь довідавшись про наступ Чорних.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

25 вересня 1993 року Хмельницьке професійно-технічне училище №25 було реорганізоване у вище професійне. Училище розпочало ступеневу підготовку фахівців: у молоді з'явилась можливість навчатися за програмами підвищеної складності на рівні базової вищої освіти («молодший спеціаліст»). А в 1995 році Хмельницьке ВПУ №25 стало експериментальним педагогічним майданчиком, на базі якого випробовувалася модель управління професійно-технічним навчальним закладом в умовах переходу до ринкових відносин.

25 вересня 2011 року у Хмельницькому влаштували Свято вареника. Більше десятка закладів ресторанного господарства Хмельницького та декілька виробників вареників наварили хмельничанам традиційну страву, якою пригощали всіх охочих в парку імені Михайла Чекмана. В такий спосіб вітали хмельничан із 580-річницею обласного центру.

Підписатися на канал "Є" в Youtube