Цей день в історії Хмельниччини: 8 листопада

8 листопада 1896 року газета «Волинь» писала, як у Заславі (нині Ізяслав) піклуються про народну тверезість. Наприкінці ХІХ століття в Російській імперії поширилась боротьба з пияцтвом, яка захопила й подільські землі. Однією з форм такої боротьби стала програма організації змістовного відпочинку для простого люду. Найперше вирішили організовувати по селах так звані народні «чайні-читальні». Тут продавали дешевий чай, сушки, калачі, а також надавали можливість безплатно читати книжки та газети. Серед перших регіонів, що активно почали розбудовувати мережу чайних став Ізяславський повіт.

Газета «Волинь» про це повідомляла так: «На перших порах пунктами для таких читалень обрано два великих села: Закерничне і Нове Село. Приміщення для них графом Потоцьким відпускаються в розпорядження комітету безкоштовно. Витрати на пристрій кожної чайної будуть потрібні наступні: на покупку чайного посуду, самовара та інше —25 рублів, на придбання для читальні книг — 25 рублів, на опалення та освітлення — 32 рублі на рік. Чай передбачається відпускати по дві копійки за склянку з двома шматками цукру. Приміщення для чайної-читальні припущено влаштувати так: перша кімната зі столами і лавками для чайної-читальні, друга кімната для житла якогось селянина, який за безкоштовну квартиру ставитиме самовари й подаватиме на вимогу чай. Йому буде видаватися 1 рубель 50 копійок в місяць на покупку вугілля».

Історики Лев Баженов та Олексій Кошель у статті «Історія міст і сіл у дослідженнях та описах Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (60-ті роки ХІХ – ХХ століття)» зазначають, що 8 листопада 1865 року з дозволу Синоду при Кам’янець-Подільській духовній семінарії було офіційно засновано Комітет для церковно-історичного і статистичного опису Подільської єпархії (згодом Подільський єпархіальний історичний комітет). Цей орган надсилав свої програми у парафії для конкретної допомоги їх авторам. Відповідно до тих програм з’явились публікації, які не втратили своєї актуальності й до сьогодні. Зокрема, найбільшу роль у вивчені історії та культури Поділля на цьому етапі відіграв краєзнавець, протоієрей, ректор Подільської духовної семінарії Митрофан Васильович Сімашкевич, який своїми працями «Історико-етографічний нарис Поділля», «Подільський край. Нарис Поділля» здійснив значний внесок у розвиток українського національного відродження.

8 листопада 1919 року в Деражні пройшла нарада керівництва Західної Української Народної Республіки та Української Народної Республіки на чолі зі Симоном Петлюрою. На зборах було вирішено заарештувати та віддати під трибунал ініціаторів і учасників переговорів з денікінцями, а подальші переговори з Добрармією — вести в імені усієї української армії. А вже 13 листопада воєнний суд зняв звинувачення у державній зраді з генерала Мирона Тарнавського, полковника Альфреда Шаманека, отаманів Альфонса Ерле і Омеляна Лисняка, сотника Осипа Левицького, однак понизив їх у посадах.

У Кам’янці-Подільському 8 листопада 2001 року перебував професор Ігор Галярник — сімейний лікар зі Сполучених Штатів Америки. Медик є українцем, родом з Прикарпаття. А ось освіту він здобув за кордоном — вивчав медицину в Австрії, Німеччині та Канаді. У 1962 році, згуртувавшись з однодумцями, став одним із засновників Академії сімейних лікарів. Хмельниччину відвідав для зустрічі з колегами.

8 листопада 2014 року з полону звільнили дев’ятьох українських військових. Серед звільнених було двоє хмельничан — бійців 8-го полку спецпризначення. Обмін відбувся під містом Щастя, що на Луганщині, у форматі дев’ять на п’ять. Таким чином з полону проросійських бойовиків звільнили сімох українських військових та двох волонтерів.

А торік 8 листопада кореспонденти сайту «Є» писали про археологічні знахідки, виявленні у Меджибожі. Під час розкопок дослідники натрапили на фрагмент фундаменту дзвіниці Успенської церкви середини XVII століття та прицерковний могильник. Він виявився багатошаровим. Нижні поховання належали до періоду Київської Русі.