ye-logo.v1.2

Знахідки року: давні поховання, ідоли та чорноліська кераміка

Історія 6089
На Кармалюковій горі натрапили на досить несподівані знахідки, що дають змогу зробити припущення щодо історичного минулого цього городища
На Кармалюковій горі натрапили на досить несподівані знахідки, що дають змогу зробити припущення щодо історичного минулого цього городища. Фото: Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника

У Кам'янці-Подільському розповіли про археологічні розвідки, здійснені минулого року.

Підбиваючи підсумки 2019-го у Кам'янці-Подільському державному історичному музеї-заповіднику розповіли про археологічні сюрпризи року.

Як зазначають у музеї-заповіднику, у 2019-му археологічна експедиція Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника працювала на декількох об’єктах. Дослідження розпочалися навесні здійсненням розвідок в околицях Кам’янця-Подільського. Саме тоді Ігор Старенький, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та студент-історик Євгеній Левінзон обстежили низку поселень (трипільської, чорноліської, черняхівської культур, давньоруського часу) поблизу сіл Зіньківці, Гуменці, Кам’янка, а також виявили нові поселення.

У березні було досліджено два безінвентарних поховання XVII–ХІХ століть на території дачного кооперативу села Баговиця. «Поховання знаходилися одне від одного у трьох метрах, - розповідав тоді про знахідку Ігор Старенький. - На жаль, у них не виявлено матеріалів, які б дали нам точну хронологічну прив’язку. Що цікаво, поховання розташовані у взаємопротилежному напрямку одне від одного. Перше – поховання чоловіка 40-60 років орієнтоване головою на схід, що суперечить християнським традиціям. В іншому – похоронений підліток, скоріше за все дівчина, і поховання вже орієнтоване головою на захід, як прийнято в християн».

У березні було досліджено два безінвентарних поховання XVII–ХІХ століть. Фото з фейсбуку Ігоря Старенького.

Археологи припустили, що тут міг бути цвинтар, оскільки, зі слів людей, які проживають по-сусідству, раніше поруч також натрапляли на ще одне поховання.

Як зазначають науковці музею-заповідника, тут же було виявлено предмет кам’яної пластики Т-подібної форми, який може бути язичницьким ідолом, який згодом встановили в Музеї старожитностей.

На каміньТ-подібної форми натрапили навесні в селі Баговиця на Кам’янеччині. Фото: зі сторінки Ігоря Старенького у фейсбуці.

«На цей камінь Т-подібної форми натрапили навесні в селі Баговиця на Кам’янеччині, досліджуючи давні поховання, виявлені під час будівництва. Ми його також перевезли до музею. Тривалий час його було важко атрибутувати. Справа в тому, що в селі Колодрібка на Тернопільщині у 60-х роках минулого століття археолог Іон Винокур знайшов такий самий, майже один в один, камінь як і цей, що виявлений в Баговиці. І він його атрибутував як ідола. Але також, як відомо, в Україні свого часу подекуди були поширені Т-подібні хрести. Ідол це чи хрест - поки опрацьовуємо обидві версії. Але, однозначно, його місце в дворику Музею старожитностей як зразка давньої кам’яної пластики», - каже Ігор Старенький.

Ще одні дослідження співробітники археологічної експедиції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника разом зі студентами-практикантами І курсу історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка провели на багатошаровому городищі Кармалюкова гора.

На Кармалюковій горі дослідження проводили разом зі студентами Історичного факультету. Фото: з фейсбуку Ігоря Старенького.

«Вперше тут вдалося встановити точну хронологічну приналежність культурних нашарувань. Також вперше було зроблено переріз малого валу та рову, який йде впоперек дитинця. Вдалося встановити, що основа валу складається з каменю-вапняку, край рову також обкладений каменем, що дещо збільшувало його глибину і запобігало оповзанню ґрунту. Було виявлено господарську яму та фрагмент площадки трипільської культури етапу СІІ гординештської групи (3100–2750 рр. до н. е.). Неподалік основного валу досліджено залишки кліті, зруйнованої внаслідок нападу середини ХІІІ ст. У ній виявлено залишки трьох людських кістяків поганого стану збереження, адже вони були придавлені руїнами кам’яних конструкцій. Люди не були поховані. На одному з кістяків виявлено амулет із зуба бурого ведмедя, а в іншому наконечник стріли з напрямом вістря від валу. В одного з кістяків фаланги пальців були складені на шиї, що може свідчити про те, що людина загинула від поранення шиї холодною зброєю. У ході досліджень зібрано значну колекцію фрагментів керамічних виробів та металевих предметів (наконечники стріл, ножі, пряжки і т. д.)», - розповідає Ігор Старенький.

Поруч з одним з кістяків знайшли амулет із зуба бурого ведмедя. Фото: Ігоря Старенького

А ще минулого року експедицією перевезено до Музею старожитностей давньоруського язичницького ідола з села Сокілець, виявленого Володимиром Захар’євим ще у 1993 році під час дослідження давньоруського могильника та церкви в Сокільці. Знахідку ідентифікують як ідола фалічної форми давньоруського періоду ІІ половини ХІІ століття - І половини ХІІІ століття. Лише зараз вирішили його музеєфікувати, тож ідол нарешті поповнив колекцію Музею старожитностей».

За ідолом вирушила експедиція істориків-науковців. Фото: зі сторінки Ігоря Старенького у фейсбуці

І вже наприкінці листопада науковці здійснили археологічну розвідку на змілілих Дністровських берегах. Науковий співробітник музею Ігор Старенький, Петро Болтанюк, завідувач відділу Музею старожитностей та студент Історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Євгеній Левінзон обстежили археологічні поселення прибережної зони, які підтоплюються, щоб оцінити їх стан та ступінь розмивання. Тут було обстежено чотири різночасових поселення (трипільська, чорноліська, черняхівська культури, давньоруський та ранньомодерний час).

Під час розвідки науковці натрапили на практично цілий чорноліський горщик. Фото: Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника

«Під час розвідки вдалося зафіксувати низку об’єктів. Так, в стінці зрізу берега виявили трипільське житло, в іншому - чорноліське житло і одразу поруч три господарські ями, які розташовані фактично в ряд одна біля одної. Ми усе зафотографували, замалювали стратиграфію, зібрали певну кількість матеріалу, зокрема фрагменти чорноліської кераміки, типові для цього часу миски із загнутими всередину вінцями, обпилений ріг оленя», - розповідав одразу після розвідки Ігор Старенький.

Саме тут під час розвідки науковці натрапили на практично цілий чорноліський горщик (ІХ-VІІІ століть до нашої ери), який вимило водою.

Музей старожитностей в Кам'янці-Подільському в 2019-му поповнився двома зразками давньої кам’яної пластики.

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую