Перші згадки про Старокостянтинів та Томос для української церкви - 5 січня в історії

Цей день тісно пов’язаний з історією вітчизняних грошей. Саме 5 січня 1918 року Українська Народна Республіка випустила в обіг перші українські банкноти — карбованці.

За інформацією «Історико-меморіального музею Михайла Грушевського», спершу почали друкувати купюри номіналом у 100 карбованців. Автором їх оформлення став художник-графік Георгій Нарбут. Він використав орнаменти у дусі українського бароко XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба та куші (самостріла). На купюрі напис «100 карбованців» подавався чотирма мовами: українською, російською, польською та їдиш.

Один карбованець містив 17,424 долі чистого золота, тобто 0,774 грама. На рівні з ним у вільному обігу залишалися російські рублі: царські та Тимчасового уряду. Вартість карбованця у золотому еквіваленті дорівнювала рублю, а ціни залишалися такі ж самі. Це відкидало необхідність малоосвіченим громадянам займатися перерахуванням курсу валют.

Карбованці мали бути лише тимчасовою валютою. Передбачалося, що вони діятимуть до 1 березня 1919 року. Тоді карбованці мала замінити остаточна українська валюта — гривня. Втім, історія розпорядилася інакше й гривня почала входити в оббіг як нова національна валюта лише у вересні 1996 року.

Цей день в історії Хмельниччини

5 січня 1561 року нащадки Івана Лабунського продали село Колищенці князю Костянтину-Василю Острозькому, що ознаменувало початок історії міста Старокостянтинів.

На території сучасного Старокостянтинова у XVI столітті розташовувалось село Колищенець, яке належало Івану Лабунському. Але у 1561 році його нащадки продали частину поселення князю Костянтину Острозькому за п’ять тисяч кіп литовських грошей. У березні того ж року князь також отримав два королівські привілеї: право заснування міста та магдебурзьке право для нового міста.

Спершу місто отримало назву Костянтинів. А у 1632 році після заснування Новокостянтинова, села на території Летичівщини, місто перейменували на Старокостянтинів.

5 січня 2016 року Національний банк України ввів в обіг дві пам’ятні монети «Щедрик»: номіналом у п’ять гривень із нейзильберу (сплав міді, нікелю та цинку) та двадцять гривень зі срібла. Їх присвячено сторіччю першого хорового виконання знаменитого твору українського композитора Миколи Дмитровича Леонтовича який у 1899 році закінчив Подільську духовну семінарію в Кам’янці-Подільському. До речі, за однією з версій, ця щедрівка записана Леонтовичем саме на Хмельниччині.

На жаль,  2020 році цей день запам’ятався загибеллю двох захисників України: 48-річного Сергія Дичека з Волочиська, який підірвався на міні, та 43-річного Сергія Рацуна зі Славути, який під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий обстріл.

А в 2021 році ми писали про те, що традиції приготування куті на Хмельниччині внесли до гастроспадщини України. Поділився передсвятковими повір’ями, секретами наших предків та особливостями приготування куті - Хмельницький обласний науково- методичний центр культури і мистецтва.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1875 рік — у Парижі відкрито будівлю національного оперного театру «Гранд-опера».

1930 рік — вийшла постанова ЦК ВКП (б) «Про темпи колективізації та заходи допомоги держави колгоспному будівництву». У ній комуністична влада закріпила ліквідацію «куркульства» як класу. Завдяки цьому посилилися репресії проти українського селянства.

1997 рік — Росія оголосила про виведення військ з території Чечні, що мало стати завершенням невдалої війни, яка тривала два роки. Однак тоді Москві не вдалося взяти Чечню під контроль і у серпні 1999 року розпочалася Друга російсько-чеченська війна.

2019 рік — у Стамбулі вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Православної Церкви України. А через кілька днів, 9 січня, на документі поставили свої підписи всі члени Синоду Константинопольського патріархату.

Цього дня народилися

1880 рік — Василь Верховинець, український композитор, диригент і хореограф, перший теоретик українського народного танцю.

1923 рік — Мирослав Симчич, український військовий діяч, командир сотні УПА, політв’язень, кавалер орденів «Свободи» та «За заслуги».

1932 рік — Умберто Еко, італійський письменник, філософ і лінгвіст, перу якого належать такі роман як «Ім’я троянди», «Маятник Фуко», «Празький цвинтар».