ye-logo.v1.2

5 квітня: історія, події та факти

Історія 1109
5 квітня 1909 року наслідки сильної повені завдали значних руйнувань у Меджибожі
5 квітня 1909 року наслідки сильної повені завдали значних руйнувань у Меджибожі. Фото: з архіву краєзнавчого музею

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

Сьогодні, 5 квітня, у світі відзначають дві пам’ятні дати: Міжнародний день супу й День чистої карми. Мета останнього полягає у популяризації переробки та повторного використання побутових відходів. Обидві дати не закріпленні як офіційні свята.

А 5 квітня 1909 року наслідки сильної повені завдали значних руйнувань у Меджибожі. Навесні того року на території області рівень води в Дністрі та Бузі піднявся до рекордних позначок і під водою опинилися сотні гектарів землі. Жахливими були наслідки у прибузьких районах. Зокрема, у Проскурові.

Перебіг подій тієї весни розповідають газети: «22 березня. Повінь у Проскурівському, Летичівському, Літинському повітах набуває величезних розмахів. Від повені на Бузі та Плоскій серйозно постраждав Проскурів. Цілі квартали опинилися під водою, і вулиці перетворилися на справжні річки, сполучення по яких можливе лише за допомогою човнів. Місцева влада була вимушена за допомогою пороху висадити в повітря греблю на Бузі».

Врятувавши таким чином Проскурів, за кілька днів викликали катастрофу нижче по течії Бугу, в Меджибожі. І вже 5 квітня місцева преса повідомляла: «Катастрофічна повінь триває в Меджибожі та його околицях. Внаслідок того, що проскурівську греблю висадили в повітря, вода ринула до Меджибожа з такою силою та швидкістю, що всі заходи стримати потік виявилися марними. Крига вмить знесла міст і шлюзи та зруйнувала греблю. Постраждали мешканці прибережних районів, де підтоплено багато будинків та вулиць».Повінь 1909 року на Поділлі тривала до 10 квітня.

До речі, торік саме цього дня на сайті «Є» вийшов матеріал: «У Меджибожі підняли з 15-метрової глибини кам’яні оздоби палацу Сенявських XVI століття».

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1710 рік — Гетьман Пилип Орлик у селі Бендери підписав «Статут Війська Запорозького». Деякі історики називають цей документ першою у світі Конституцією.

1722 рік — Голландський мореплавець Якоб Роґґевен відкрив острів Пасхи. Це вулканічний острів розташований у південній частині Тихого океану. Разом з архіпелагом Тристан-да-Кунья він вважається найвіддаленішим населеним островом у світі. Острів Пасхи, зокрема, відомий завдяки кам’яним статуям зі спресованого вулканічного попелу.

1815 рік — Почалося виверження вулкана Тамборо на острові Сумбава (нині Індонезія). Воно тривало до 12 квітня й спричинило загибель майже 4 тисяч 900 людей. Ще одним наслідком виверження вулкану став знаменитий «рік без літа»: впродовж 1816-го в Європі та Північній Америці панувала надзвичайно холодна погода.

1913 рік — Данський науковець Нільс Бор завершив написання статті «Про будову атомів і молекул», яка дала початок формування теорії квантової фізики.

Цього дня народилися

1588 рік — Томас Гоббс, англійський філософ-матеріаліст і математик.

1869 рік — Альбер Руссель, французький композитор.

1920 рік — Артур Гейлі, канадський письменник, автор романів «Аеропорт», «Вечірні новини», «На висотах твоїх».

Цей день в історії Хмельниччини

Свого часу Кам’янець-Подільський мав міцні зв’язки у релігійній сфері з польськими містами. З кінця XVI століття до кінця XVIII століття кам’янецьке римо-католицьке біскупство володіло частиною Праги (нині район Варшави на правобережжі Вісли). За цей час вона з невеличкого села перетворилася в розвинуте, як на ті часи, місто. У 1583 році канцлер Ян Замойський обміняв половину села Прага, на Карчмазівську волость на сході Подільського воєводства, що належала тоді кам’янецьким біскупам.

Локаційний акт на заснування міста Праги було надано 25 липня 1634 року, коли кам’янецьким біскупом був Павло П’ясецький. У підтверджувальній грамоті польського короля Августа III, яка була видана у Варшаві 5 квітня 1739 року, згадується, що локаційна грамота вперше була підтверджена на прохання кам’янецького біскупа Михайла Дзялинського королем Владиславом IV (10 лютого 1648 року). Пізніше привілеї міста Праги скріплювали своїми підписами королі: Ян Казимир (13 березня 1649-го), Михайло Вишневенький (24 квітня 1671-го) й Август II (21 червня 1701-го).

Жителі тієї частини Праги, що належала кам’янецькому біскупству, постійно відчували заступництво з боку єпископів. На прохання біскупа Веспасіана Лянцкоронського 13 липня 1674 року король Ян Собеський видав універсал, у якому наказувалося військовим не чинити «тягарів» жителям Праги. 31 січня 1677 року подібний універсал видав коронний гетьман Дмитро Вишневецький.

Тривалий зв’язок між Кам’янцем і Прагою розірвався в результаті поділів Польщі. Коли 1795 року за наказом Катерини II було ліквідовано кам’янецьку римо-католицьку дієцезію (її перетворили на «летичівську дієцезію»), єпископ Адам Красінський виїхав до Праги. Місто на той час було окуповане Пруссією, уряд якої відмовився визнати юрисдикцію кам’янецького біскупа над частиною Праги.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую