Гаряча тема:
- Війна
Освячення храму й наступ на Проскурів — 26 липня в історії
Про події з історії світу, України та Хмельниччини.
26 липня 1791 року у Фельштині (нині село Гвардійське Хмельницького району) відбулося освячення нового храму Святого Войцеха. Фельштинському костелу вже понад 400 років. Його побудував Микола Гербурт, предки якого й заснували Фельштин у 1594-му. На жаль, той перший костел не зберігся, адже у 1615 році містечко і храм знищили татари.
Будівництво нинішнього кам’яного костелу розпочала пані Мар’яна Граб’янчина з роду Калиновських у 1753 році. Тоді ж вона власним коштом також заснувала парафіяльну школу та лікарню. На початку XX століття до парафії належало тридцять сіл, у яких жило майже дев’ять тисяч католиків. Однак у 1933 році радянська влада закрила костел. Спочатку у ньому розміщувалася машинно-тракторна станція, потім приміщення пристосували для кінотеатру й клубу. Під час німецької окупації частину храму використовували як зерносховище.
Повернення костелу домоглися лише у 1990 році. Храм був у жахливому стані, але силами парафіян його вдалося реконструювати. І 25 червня 1994 року єпископ Кам'янець-Подільської дієцезії Ян Ольшанський наново освятив цей храм. У цьому ж році відзначили 400-річчя фельштинської парафії.
Цей день в історії Хмельниччини
26 липня 1918 року для придушення повстання в район Авратина (нині це село входить до складу Волочиської міської громади) з Волочиська та Проскурова прибули два ешелони австрійських військ з артилерією. Цьому передували події 15 липня, коли розпочався всеукраїнський залізничний страйк. Застрайкували тоді ж і волочиські залізничники. Велика залізнична магістраль була на довгий час паралізована. Страйкарі захопили у свої руки станційний телеграф і намагалися встановити зв‘язок з іншими учасниками протестного руху.
Попри репресії німецької влади, волочиські залізничники стійко й організовано продовжували страйкувати. Страйк прийняв затяжний характер. Німці змушені були викликати машиністів паротягів з Німеччини та Польщі.
Волочиських залізничників підтримали селяни сіл Авратина, Гальчинець, Єлизаветполя, Новоіванівки й Ожиговець, які 23 липня зі зброєю в руках виступили проти німецько-гетьманської влади та поміщиків. Повсталі селяни вбили начальника Старокостянтинівської повітової гетьманської варти, перебили його загін і весь склад авратинської та базалійської варти, які їздили по селах, били селян і вимагали від них великі суми грошей за розгром поміщицьких маєтків. Тоді без всякого суду були розстріляні багато мирних жителів. Проти звірячих дій нових інтервентів повстали селяни всієї Волочиської волості, з якими білополяки жорстоко розправились.
26 липня 1919 року 2-й корпус Української Галицької Армії разом з армією УНР розпочали наступ на Проскурів. Тоді на Кам’янеччині залишилася лише бригада Січових Стрільців, як армійський резерв. В ході об’єднаного наступу армії УНР та Галицької армії ЗОУНР Проскуровом знову заволодіти українські війська. До кінця листопада Проскурів перебував під владою УНР. Столичні функції на той час виконував Кам’янець-Подільський, а Проскурів був важливим опорним пунктом молодої держави.
Успішне проведення Проскурівської операції вплинуло на зростання уваги до УНР з боку країн Антанти, представники якої на нарадах з вищим українським політичним і воєнним керівництвом в Кам’янці-Подільському обговорювали можливість організації спільного походу проти більшовиків. Учасником переговорів були й представники УГА. Однак, через не можливість узгодити спільні дії, в силу серйозних розбіжностей між цими можливими союзниками українців в політичній площині, план не був прийнятий.
26 липня 2014 року на сход загинув кам'янчани Павло Стрельчук. Доброволець з Кам'янця-Подільського, активіст 15 сотні Самооборони Майдану загинув під час виконання службового обов’язку потрапивши у засідку та отримав поранення несумісні з життям.
26 липня 2017 року на одному із будівельних майданчиків Хмельницького знайшли танк. Однак наступного дня виявилося, що це була лише гармата, а точніше – рештки 120-міліметрової гаубиці. Того ж дня знахідку передали на зберігання одному з комунальних підприємств.
Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні
1708 рік — У Борщагівці нинішньої Вінницької області за наказом гетьмана Івана Мазепи через відрубування голів страчені полтавський полковник Іван Іскра та генеральний суддя гетьманської України Василь Кочубей. Обоє були співучасники доносу Петру I щодо зближення Мазепи зі шведами.
1956 рік — Щоб зібрати кошти на будівництво Асуанської дамби, президент Єгипту Гамаль Абдель Насер оголосив про націоналізацію Суецького каналу. Той належав англійцям і французам. Таке рішення спричинило так звану «Суецьку кризу»: територію каналу окупували британські, французькі й ізраїльські війська. Під тиском Радянського Союзу, США та ООН з грудня до березня наступного року всі іноземні війська були виведені й канал поновив свою роботу.
Цього дня народилися
1856 рік — Бернард Шоу, ірландський драматург і публіцист, лауреат Нобелівської премії з літератури 1925 року.
1875 рік — Карл Ґустав Юнг, швейцарський психіатр і філософ.
1931 рік — Іван Дзюба, український літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент, Герой України.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: