Вовковинецька трійка й Самчиківський розпис — 13 вересня в історії

Згідно зі статтею Віталія Чорненького та Олександра Кохановського «Вовковинецька оперативна «трійка»: з історії червоного терору», саме 13 вересня 1922 року було створено Вовковинецьку оперативну «трійку». Її штаб перебував на залізничній станції «Комарівці». До її складу входили: заступник начальника контррозвідувального відділу Костандогло, командир 24-ої стрілецької дивізії Осадчий та військовий комісар дивізійної школи 24-ї дивізії Форович. Члени «трійки» отримали надзвичайно широкі повноваження: вони мали право брати заручників, допитувати полонених, розстрілювати на місці взятих у полон «бандитів», якими так називали противників комуністичної влади.

Діяльність Вовковинецької «трійки» супроводжувалась свавіллям та неймовірною жорстокістю щодо місцевого населення. Вагомим свідченням проти неї є таємна доповідна записка голови комісії С. Буздаліна від 5 вересня 1923 року.

«У документі розповідається про численні розстріли чекістами селян на сільських сходах, без суду і слідства. У списках розстріляних були літні люди, жінки й 17-річні дівчата. Після розстрілів майно «контрреволюціонерів» підлягало конфіскації, а точніше — мародерству. Чекістами та червоноармійцями забиралось все, починаючи з одежі селян, закінчуючи худобою, кіньми, свинями, різноманітним реманентом. Цікаво те, що перевірити конфісковане слідчій комісії під головуванням Буздаліна не вдалося, оскільки серед справ діяльності трійок, які були звалені у скриню, відповідних книг не знайшлося», — зазначили дослідники Віталій Чорненький та Олександр Кохановський.

Цей день в історії Хмельниччини

13 вересня 1869 року в селі Жванці Подільської губернії (нині Кам’янець-Подільського району) відкрито церковнопарафіяльну школу. Тривалий час вона розмістилась у приватному незручному будинку. Працювала нерегулярно, кілька разів її закривали, бо не було чим платити вчителеві. На початку 1890-х років селяни звернулися до мирового посередника Кам’янецького повіту з проханням дати дозвіл на спорудження шкільного приміщення. Й у 1894 році було завершено будівництво першої школи у Жванці.

Цього дня 2019 року кореспонденти сайту «Є» писали, що Самчиківський розпис включили до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Ще здавна в окремих селах південно-східної Волині, що межували з Поділлям, а особливо у селі Самчики, майстри розмальовували свої оселі рослинними візерунками, які вважались оберегами. Але з часом традиція розпису майже зникла і відродилась лише у шістдесятих роках минулого століття майстру народного мистецтва Олександру Пажимському. Він зі своїми однодумцями і соратниками створив у Самчиках дитячу школу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і дав друге дихання самчиківці.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1895 рік — Завдяки зусиллям англійського антрополога Френсіса Гальтона у Великій Британії відбитки пальців вперше були використані як доказ вини у злочинні.

1959 рік — Під час посадки радянська космічна станція «Луна-2» впала на поверхню Місяця і стала першим зробленим людиною об’єктом, який досягнув поверхні супутника Землі.

1989 рік — В Україні виявлено перших хворих на СНІД. Ними виявилися дві молоді мешканки Києва.

Цього дня народилися

1660 рік — Данієль Дефо, англійський письменник і публіцист, автор «Робінзона Крузо».

1931 рік — Борис Харчук, український письменник, автор романів «Волинь», «Місяць над майданом», «Хліб насущний».