ye-logo.v1.2

Чернівецька журналістка презентувала хмельничанам роман-містерію, який присвятила батьку

Культура 2016

Валерія Чорней писала книгу близько 13 років.

Учора, 7 жовтня, до хмельницької книгарні “Є” завітала чернівецька журналістка Валерія Чорней. Вона презентувала свою першу книгу «Яблуко в тайстрі», яку присвятила своєму батькові. Зустріч відбулась у форматі музично-літературного перфомансу, чергуючи розмови із читанням авторкою тексту книги. Модерував презентацію український поет та письменник Олексій Чупа.

«Уявіть, що кожен із вас має свою кімнату. В мене така кімната в горах. Кожен має свою біль і зворушення від світу. Хтось це проговорює, хтось малює на клаптику паперу, хтось перед сном відтворює у своєму серці. Я в такі моменти писала книгу. Для мене дуже важко виходити із самітницького й творчого простору до людей», - каже Валерія.

Авторка розповідає, спочатку не розуміла, що працює над книжкою. Такого не було, щоб вона з певною ціллю сідала і писала її. Ні. Насправді, книга народжувалась довгих 13 років.

«Такого не було, що я іду, сідаю і пишу книгу. Це були просто записи, уривки. Найстаріший з них датується 13 років тому. Коли почитала ці записи друзям, мені сказали, що вони всі пов’язані і варто перетворити їх у книгу. 14 місяців тривав цей процес перетворення. Завершила я його у 2011 році. Потім просто заховала її», - додає журналістка.

Валерія Чорней розповідає про героїв своєї книги

Валерія уже працює над другою книгою, але не знає чи видасть її. Пише, коли щось її сильно болить. Настільки болить, що виливає біль словами. Каже, що цю її письменницьку працю передбачив відомий мольфар.

Усю розмову супроводжувала тематична музика

«Був гуцульський фестиваль у Вижниці. Мені один відомий мольфар дав у руки клаптик паперу і спитав, чи мене не лякає те, що ми можемо слухати дуже багато попси, але при цьому ніхто не назве прізвищ наших славетних дримбарів. І сказав, що мені пора писати. Ці його слова багато чого пояснюють", - зазначає авторка.

 На презентацію прийшло близько 20 осіб

«Читаючи цей текст, в мене намалювалося багато питань. І слухаючи, як його читала автор, я ніби впадав у транс, - розповідає Олексій Чупа. - Я людина абсолютно міська, але коли читав про єднання з природою, мені здалося, що я потрапив до чужого помешкання і маю там щось знайти. Я торкаюсь книжок, вишивки, заблукав, бо там темно. Назвав би цей текст вибухом, зіткненням двох світів – природнього світу і цивілізації, жіночого і чоловічого. Всі персонажі такі чисті й відкриті, але на горизонті є й темна сила. В центрі роману - дівчина Клеверик, з тонким світосприйняттям, кольоровим, його можна й на запах почути. Але для мене основним персонажем є Гаврило - відомий фотохудожник".

Журналістка-письменниця читає виьрані уривки із книги

Валерія Чорней зізнається, що Клевериком є вона сама, а цей відомий художник, дійсно існує в реальному житті, як і решта її персонажів. Це ж стосується й місць, які описані в романі.

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую