«Вогник доброти» у театрi iмені Старицького

Музичну виставу «Вогник доброти» за п’єcою російського дитячого дра­матурга і казкаря Валерія Зиміна «Зусь! або Історії кота Філофея» про котів і людей поставив актор театру Володимир Веляник. Автор слів – блискучий поет-пісенник Віктор Гін, переклад українською – Олена Сонатович, музика Якова Дубравіна.
Сім котів і кицьок, головні герої цієї казки, розповідають глядачам свої сумні історії, чому вони опинилися на вулиці, оселившись на даху.
«Ця вистава про вміння прощати, – каже Володимир Веляник, – біда в тому, що ми, зазвичай, свої образи носимо в собі, і вони потім не дають нам жити. Тому, якби коти не пробачили своїх господарів, то й не повернулися б до них. Через розповідь про те, що з ними відбулося, вони пробачають своїх господарів, і тільки у цьому випадку можливий вогник доброти». За задумом режисера, коти виконують свої ролі, а також ролі своїх господарів. «Граючи ролі людей, коти, так би мовити, влазять в «шкуру» людини, – пояснює режисер-постановник. – До того ж, тварини не кращі за людей. У них так само бувають між собою конфлікти». Ця вистава для дітей та дорослих. Адже найчастіше винні у тому, що тварини опиняються на вулиці, саме дорослі.