ye-logo.v1.2

Благодійний рок та лікувальна гітарна акустика: як культурний тил тримає хмельницький гурт «STANZA»

Культура 1968
Музиканти гурту постійно беруть участь у благодійних концертах на підтримку ЗСУ
Музиканти гурту постійно беруть участь у благодійних концертах на підтримку ЗСУ. Фото: з фейсбуку гурту «STANZA»

Першого жовтня у всьому світі відзначають День музики. Про музику під час війни, її вплив на людей, які проходять особисті випробування, та про те, що творчість рятує двох – і виконавця, і слухача - у нашому матеріалі.

Після початку війни життя багатьох українців розділилося на «до» та «після». Хтось виїхав за кордон, хтось вимушений був шукати прихисток в інших регіонах держави: але і ті, і інші почали, здебільшого, своє життя з чистого аркушу. Багато людей, які в мирний час працювали за обраною професією, тепер змінили напрямок своєї діяльності. І тепер в лавах Збройних сил України можна побачити людей, які в «минулому житті» були пов'язані з творчою сферою.

Переосмислили свої життєві принципи і творчі люди в культурному тилу: з початком повномасштабного вторгнення українська музика вийшла на новий рівень – здебільшого тепер це інструмент для зцілення та допомоги. Про акустичні концерти в шпиталях і «на нулі», чисельні благодійні концерти у різних містах України і за кордоном та творчість в умовах війни – в інтерв'ю сайту «Є» розповів фронтмен гурту «STANZA» Андрій Журба.

«Ти – музикант, ти мусиш це робити»

У перші місяці війни музиканти гурту «STANZA» не давали концертів та не брали до рук інструменти, розповідає лідер гурту Андрій Журба. Було просто не до музики: музиканти гурту активно влився в волонтерську діяльність у Хмельницькому, де постійно щось розвантажували та сортували, допомагали безпосередньо в волонтерських центрах, а потім потроху почали займатися пошуком та закупівлею необхідного спорядження для військових.

«Перші місяці ми не брали до рук інструменти. Ми перебували просто в ступорі: допомагали, а паралельно з цим «не відходили від телевізорів» та постійно читали новини в соцмережах. Та читали так, що через деякий час аж голову зносило і я взагалі не усвідомлював, де знаходжуся», - згадує Андрій Журба.

У кінці березня 2022 року до гурту з проханням виступити на благодійному концерті у Хмельницькому звернулося міське Управління культури. Саме виступ на цьому заході знову повернув їх на музичний шлях. І разом з тим прийшло усвідомлення, що музика рятує не тільки тебе, але й тих, хто зараз проходить реабілітацію і лікування в шпиталях, або знаходяться на «нулі».

Мистецька акція «З піснею до Перемоги», присвячений Дню Повітряних Сил ЗСУ, Одеса, серпень, 2023

Розповідає Андрій Журба: «Є такі дві думки серед музикантів. Одні говорять, що, от, почалася війна і я не можу дивитися на той інструмент, і музику слухати не можу. І те не можу, і се не можу. Добре, а що ти можеш? Ти – музикант, ти мусиш це робити. Взагалі, я в численних інтерв'ю про це кажу, але завжди є стандартна тема – не на часі. Це «не на часі» для тих, хто в своєму житті ніколи не слухав музику і не знає, що це таке. А вона впливає на людину та її внутрішній стан. Ми виступаємо перед пораненими в шпиталях та військовими «на нулі». Я з ними спілкуюся, дивлюся у їх очі і відчуваю, як вони сприймають такі концерти. Після концертів завжди довгі в нас рукостискання, тому що є відчуття, що нас просто не хочуть відпускати. Бо для них там такі музичні зустрічі - такий маленький шматочок їх дому, до якого вони невідомо коли ще доберуться. І казати що не на часі? Вони настільки цього прагнуть. Приїдьте з нами на будь-який наш концерт в шпиталь: їм це треба, це їх також лікує. Неможливо тільки пігулками вилікувати той розлад, який в твоєму мозкові чинить війна».

Акустика в шпиталях та «на нулі» та оновлений склад гурту

Після участі в благодійному концерті в Хмельницькому, музиканти гурту «STANZA» вирішують повертатися до своєї діяльності. Війна внесла свої корективи до складу гурту, то ж концерти під акустичну гітару в військових частинах і шпиталях навесні 2022 року грали втрьох. В той самий час зіграли кілька концертів для військових «на нулі» під Вугледаром і Мар'їнкою.

Переважно на «лампових» концертах гурт «STANZA» грає свої пісні. Але в репертуарі має також кілька переспівів відомих українських хітів. Наприклад, від початку війни в гурт співає «Чорнобривці», а також кілька пісень «Скрябіна». За словами Андрія Журби, майже під час кожного виступу в шпиталі або в частині, траплялося багато цікавих випадків.

Переважно на «лампових» концертах гурт «STANZA» грає свої пісні. Але в репертуарі має також кілька переспівів відомих українських хітів. Фото: з офіційної фейсбук-сторінки гурту

«За цей час ми побачили настільки різних людей, що в реальному мирному житті я би ніколи не зміг подумати, що саме ці люди так будуть себе поводити. Один з таких цікавих випадків стався у нас на концерті в одній з військових частин на початку війни. Тоді на наш виступ зібралося дуже багато військових і всі вони були з амуніцією, - розповідає лідер гурту «STANZA». - Ми тоді заграли свою пісню «Згадай», під час якої вийшов військовий та запросив до танцю менеджерку нашого гурту. Як виявилося, до війни він працював режисером в Івано-Франківському театрі, і під час танцю видавав такі па, що за цим було дуже цікаво спостерігати. А є і такі моменти, коли під пісню «Чорнобривці» чоловіки яким вже за сорок, не можуть стримати сліз. Я бачу це зі сцени, що у нього очі на мокрому місці, і я одразу відвожу свій погляд. Бо я розумію, що і сам почну плакати разом із ним, якщо не відведу свій погляд».

Повним складом гурт зібрався для участі у концерті в підтримку підрозділу «Kraken» весною минулого року. Влітку на місце барабанщика гурту на деякий час зайняв Ярослав Вільчик з гурту «Тартак».

Світлина з благодійного концерту, який хмельницькі музиканти та співаки організовували влітку цього року

«Ярослав виїхав з Києва зі своєю сім'єю до Хмельницького. З ним на барабанах ми ще зіграли пару концертів по військовим частинам. А далі поїхали в благодійний тур містами України – Київ, Одеса, Вінниця, Тернопіль, Хмельницький та мав бути далі ще Франківськ та Луцьк, але тоді у вересні 2022 року у нашого гітариста – Олександра Ролдугіна, - на війні загинув син. Женя був ще на нашому концерті у Хмельницькому, а через два тижні його не стало. Свої музичні інструменти ми поклали у дальній кут на пару місяців», - розповідає лідер гурту «STANZA» Андрій Журба.

В цей складний емоційний період в гурті з'явився штатний драмер Максим Агейкін. Музикант з Маріуполя, якому вдалося виїхати разом зі своїми батьками до Хмельницького крізь безліч фільтраційних зон після трагічних подій у Драмтеатрі. В Маріуполі до початку війни Максим грав в оркестрі Національної гвардії України, в Хмельницькому отримав місце в обласному оркестру поліції.

Максим Агейкін - штатний барабанщик гурту, переїхав до Хмельницького з Маріуполя

«Максим при знайомстві розповідав нам про свій шлях до свободи, казав також, що частково склад оркестру Нацгвардії у Маріуполі після окупації став підтримувати російську владу, - розповідає Андрій Журба. – До драмера додався ще новий бас-гітарист Олексій Попков, отже таким чином у нас оновився склад гурту. І перший виїзд новим складом ми зробили через кілька місяців до Польщі – нас запросили виступити на фестивалі у Гданську. Звідтам ми разом із «Гайдамаками» привезли дві автівки для наших хлопців в ЗСУ».

Про екскурсії для військових та пісню-посвяту «Час відважних»

Емоційне забарвлення концертів буває різним, продовжує далі розповідати Андрій Журба. В шпиталі вони проходять більш спокійно, тому що військові там проходять лікування і почуваються спокійно, ніж на передовій. Проте є там і свої нюанси. Наприклад, є серед воїнів ті, які не можуть довгий час сидіти або сидіти взагалі, зважаючи на отримані поранення на війні. Але вони все рівно приходять на виступи, хоча і деякі з них можуть цілий концерт ходити по залу.

Багато концертів гурт «STANZA» відіграв на спільних благодійних заходах для бійців ЗСУ. Це про ініціативу культурно-історичних закладів України, які організовують екскурсійні дні для бійців, які проходять реабілітацію в шпиталях Хмельницького. В таких екскурсійних турах є обов'язковий пікнік та культурна програма для українських захисників.

«Ми були на таких виїзних концертах кілька разів – в Меджибожі, в Маліївцях. І на таких екскурсіях був постійно один боєць, який нам сказав, що поки він буде лежати в шпиталі, не пропустить ні одного нашого концерту, бо, каже, у мене таке відчуття, що наступного разу «з нуля» я вже не повернуся. А так наслухаюся вас досхочу», - згадує Андрій Журба.

Нещодавно гурт «STANZA» презентував пісню-посвяту загиблому українському захисникові Євгену Ролдугіну під назвою «Час відважних». Такою самою є і книга, яку написав військовий. Сама пісня була в репертуарі гурту вже дуже давно, проте гітарист колективу Олександр Ролдугін захотів її заграти в пам'ять про свого загиблого сина. Для цього був зроблений інший текст українською мовою, який тепер вклали вже зовсім інший зміст. Сам процес написання тексту для пісні був повільним, розповідає Андрій Журба. Виступати з концертами – це одне, а творити під час війни – зовсім інше. Тому текст змінювали ще і після того, як вийшла книга.

Пісню «Час відважних» гурт заспівав цьогоріч на святкуванні Дня молоді в Хмельницькому

До речі, міська рада Хмельницького замовила окремий тираж книги «Час відважних» для шкільних та міських бібліотек. А всі кошти з аукціонів від продажу книги йдуть на потреби ЗСУ. Невдовзі пісня «Час відважних» від гурту «STANZA» буде виходити офіційним релізом.

Все ж таки «не на часі»

На запитання, яку музику зараз особисто слухає лідер гурту Андрій Журба, музикант відповідає, що він слухає все. І так у нього було завжди. Можливо, саме завдяки цьому, пісні гурту різнопланові. З останніх прослуханих – новий альбом американського рок-співака Еліса Купера.

«Було просто цікаво послухати творчість музиканта, якому вже зараз за 70, - коментує Андрій Журба. - Якщо брати українську музику, то я її слухаю не альбомами, а вмикаю інтернет – радіо «Рок-радіо». Це незалежна платформа, яка започаткована була у Херсоні в 2015 році, і там тільки український рок. Це для мене особисто ідеально для того, щоб вийти з рамок ротацій від українських FM-станцій. Тенденція зберігається – ніхто не хоче розкручувати щось нове, і ще гірше – масово з часом починаються повертатися в етери ті, хто був до війни. Але філософське питання, яке «не на часі»: з якого переляку тут знову чуються пісні Насті Каменських чи Світлани Лободи?».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую