«Десятка» – кодова назва «Кафе №10»

Коли на Проскурівській побачила заклад з простою, але влучною назвою «Кафе №10», одразу зловила себе на думці: а де ж знаходяться решта дев’ять? І чому його розмістили саме під десятим номером, а не під першим? Адже більшість подібних закладів, рекламуючи себе, вихваляються, що вони, мовляв, найкращі, кухня у них найсмачніша і взагалі, вони – номер один у своїй сфері. Цікавість перемогла тимчасову фінансову кризу і я, «прихопивши» колегу вирушила у журналістський рейд. Цього разу описуючи заклад харчування, відійшла від традиції писати статтю з перших вражень, як ми це зазвичай робимо у рубриці «КаБаРе». Дозволила собі кілька разів сходити у «Кафе №10» і тільки потім написати «всю правду». Несправедливо, скажете ви. Можливо, але мушу визнати – з кожним пізнім обідом чи ранньою вечерею, на яку я ходила у кафе, рівень обслуговування тільки підвищувався. Щоразу, нас, як і всіх відвідувачів, зустрічав усміхнений офіціант Вітя, саме це зазначалося на розрахункових чеках. А в третій мій візит він, запам’ятав-ши, що вивчати меню я люблю, смакуючи горнятком еспресо, запитав «Як завжди?», і не чекаючи відповіді, приніс улюблений напій. Ну, що тут додаси? Дрібничка, а приємно.
ПРОСТО І ЗІ СМАКОМ оформлена зала «Кафе №10». Частина столиків з м’якими диванами, а частина – зі зручними стільцями. Одна-дві індивідуальні люстри над кожним столиком у стилі «хай-тек», головна стіна з облупленої та пофарбованої у м’який сірий колір цегли, розмальована веселими візерунками із «вичурних» котиків, автомобілів і, таких собі «авторських каракуль». Доповнює картину ненав’яз-лива музика та плазмові телеекрани. Єдине, що псує майже ідеальний відпочинок – це… запах. У кафе, на жаль, не розділені зали для тих, хто палить і тих, хто – ні. Або витяжки працюють не на повну потужність. Але це «справедливі капризи» тих відвідувачів, які не палять.
СМАЧНА І ВІДНОСНО НЕ ДОРОГА КУХНЯ, по-справжньому становить загрозу для тих, хто стежить за своєю вагою. За ті кілька разів, які я побувала у «Кафе №10», спробувала і солянку з серцем, і бульйон з локшиною та курячим м’ясом, і різноманітні салати та млинці. А ще, у «Кафе №10» – окремі страви, як ось «Свинна піджарка з картоплею та грибами» подають не у тарілці, а у … пательні. Я невеликий прихильник нанотехнологій, але сидячи на сіро-чорному диванчику, вперше пошкодувала, що не зможу на шпальтах журналу передати чарівний запах, я не кажу вже про смак цієї «смакоти», яка ще цілу хвилину, після того, як її принесли, шкварчала на моєму столі. Смак підсмаженої картоплі з м’ясом, цибулькою та грибами – неймовірний. Може, того разу я зголодніла більше, ніж зазвичай, але тепер на питання колег: «куди йдемо?» відповідаю – «у десятку».