«Я був у Гамбурзі, а ви в Кам’янці мені давали хабара?!»

Причиною такої тривалої  перерви cтала скарга потерпілого Геселєва, яку він надіслав у Генпрокуратуру, Президенту України, омбудсмену Ніні Карпачовій… Він заявив, що його права ущемляються, бо прокуратура не дала йому ознайомитися зі справою й не визнала потерпілим. Нагадаємо, таким його вже й одразу ж із початком слухань визнав суд. До речі, в суді Геселєв заявляв і таке: «Я ні в чому Нестерука не звинувачую, я не знаю, хабар це чи ні, хай суд розбереться».
Суд уже допитав потерпілого,  кількох свідків – компаньйона Геселєва, співзасновника ПП «Вест-2002»  Валентина Костинського, а також вдруге, при потерпілому Геселєву, на вимогу адвокатів та згідно закону  допитано колишніх заступників міського голови Валерія Андруховича, Олега Марунчака   та начальника відділу Держкомзему Віктора Кравчука. Як знову заявив свідок Валерій Андрухович, листа про благодійну допомогу комунальним підприємствам міста, в якому перераховувалися їх банківські реквізити, підписував не Нестерук, а саме він, що супе­речить фактам, викладеним у заяві в СБУ «потерпілим» та в його свідченнях. Валерій Андрухович достеменно не може тепер пригадати обставини передачі листа підприємцям, чи він сам його вручив, чи передав хтось із працівників за його дорученням, але це точно був не міський голова. Міського голови Анатолія Нестерука на той час узагалі не було в місті, бо він перебував у закордонному відрядженні, відтак, Андрухович виконував його обов’язки. «Ви в своїй заяві пишете,  що того ж дня дали мені хабара готівкою, де це відбувалося?» - запитав підсудний. – «У цей час я був у Гамбурзі». На це потерпілий відповів, що він не називав точної дати, бо не пам’ятає її, адже восени 2009 року ще не збирався звертатися в СБУ”. Анатолій Макарович та адвокати просили потерпілого пояснити, чому ж він туди звернувся аж через сім місяців, що керувало ним: докори совісті в тому, що дав хабара, намагання вивести на чисту воду корупціонера чи якісь інші мотиви. Геселєв, а так само й Костинський відповіли, що це були виключно їх бізнесові інтереси.
Анатолій Нестерук  також запитав підприємців: «Чому від 23 червня 2010 року, з дня, коли СБУ надало вам мічені купюри, ви не змогли упродовж кількох місяців дати мені хабара, а також чому ж ви, обвішані записуючими засобами, не задали хоч раз меру провокативне питання про те, що, мовляв,  ось ми вам дали гроші минулої осені, а ви наше питання не вирішуєте, то ми звернемося до відповідних органів». Потерпілий та свідок Валентин Костинський, якого, до слова,  Геселєв  просив суд теж визнати потерпілим, на це нічого не могли пояснити.