ye-logo.v1.2

У Хмельницькому декомунізують кілька вулиць: як їх назвуть

Політика 3688
Депутати голосуватимуть за перейменування вулиць 14 липня на сесії міськради
Депутати голосуватимуть за перейменування вулиць 14 липня на сесії міськради. Фото: ілюстративне з архіву редакції

У міській раді розширили перелік вулиць, які невдовзі заплановано перейменувати.

Наступного тижня, 14 липня, відбудеться чергова сесія Хмельницької міської ради. Серед питань, які мають розглянути місцеві депутати, є перейменування низки вулиць і провулків. Про оновлення назв деяких з них кореспонденти сайту «Є» вже писали, але нині їх перелік розшили. Наприклад, деякі вулиці заплановано декомунізувати. Про це свідчить проєкт рішення міської ради, опублікований вчора, 5 липня.

Згідно з його текстом, заплановано перейменувати 13 вулиць, 10 провулків та один проїзд. Частина з них має імена російських воєначальників, науковців і письменників. Інші — радянських воєначальників і солдат. Тепер на ґрунті протоколів топонімічної комісії їх мають назвати на честь українських науковців, філософів, громадських діячів і митців. Винятком є лише провулок Мічуріна, який мають перейменувати на Мальовничий.

З Молодої Гвардії на Григорія Сковороди

Вулиця Молодої Гвардії розташована за Кам’янецьким переїздом, поблизу вулиці Сковороди. Таку назву вона отримала у 1946 році, коли її перейменували з Пролетарської. Молода гвардія була молодіжною підпільною організацією, яка начебто діяла у Краснодоні (нині Сорокине) Луганської області в роки німецької окупації. Однак нині історики дискутують щодо подробиць її діяльності. Зокрема, схиляються до думки, що її героїзація є одним з міфів радянської епохи.

Нині ж її запропоновано перейменувати на провулок Сковороди (повна назва Григорія Сковороди). Григорій Савич — український філософ, богослов, поет і педагог, зображений на 500-гривневій купюрі.

З Маршала Конєва на Івана Сірка

Вулиця Маршала Конєва розташована у мікрорайоні Ружична. Таку назву 1981 році отримала частина вулиці Перевальної. Іван Конєв був радянським воєначальником, командував збройними силами країн Варшавського Договору та долучився до жорстокого придушення Угорської революції 1956 року.

Нині ж її запропоновано перейменувати на вулицю Сірка (повна назва Івана Сірка). Іван Сірко — кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Він здобув перемогу в 65 битвах і став героєм багатьох українських пісень та казок.

З Ломоносова на Олеся Гончара

Вулиця та провулок Ломоносова розташовані у південній частині міста й пролягає від вулиці Коцюбинського до Кобилянської. Такі назви вони отримали у 1948 році. Михайло Ломоносов був російським науковцем-натуралістом, геохіміком і поетом.

Нині ж їх запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Гончара (повна назва Олеся Гончара). Олесь Гончар (справжнє ім’я Олександр) — український письменник, автор таких романів як «Прапороносці», «Собор», «Циклон»…

З Матросова на Дмитра Донцова

Вулиця та провулок Матросова розташовані у ближньому Ракове. До перейменування в 1946 році, вилиця була провулком Ракове №1. Натомість нинішній провулок таку назву отримав у 1955 році. Олександр Матросов був радянським рядовим-піхотинцем часів Другої світової війни.

Нині ж їх запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Донцова (повна назва Дмитра Донцова). Дмитро Донцов — український літературний критик, публіцист, філософ і політичний діяч. Він став головним ідеологом українського інтегрального націоналізму та один з перших очільників Союзу визволення України, заснованого в серпні 1914-го. На ґрунті ідей німецького філософа Фрідріха Ніцше Дмитро Донцов дійшов до висновку, що нація — це не лише «мовна чи національна збірнота», а й «воля щось спільне творити».

З Мересьєва на Уласа Самчука

Вулиця Мересьєва розташована у масиві приватної забудови в районі «за цукрозаводом» — фактично у мікрорайоні Ракове. До перейменування у 1966 році мала назву провулок 2-й Комсомольський. Олексій Маресьєв був радянським пілотом часів Другої світової війни.

Нині ж її запропоновано перейменувати на вулицю Самчука (повна назва Уласа Самчука). Улас Самчук — український письменник, журналіст, член уряду Української Народної Республіки у вигнанні та об'єднання українських письменників у діаспорі «Слово». Його перу належать роман «Марія», трилогії «Волинь» та «Ост»…

З Мічуріна на Мальовничий

Провулок Мічуріна розташований у південно-західній частині міста. Таку назву він отримав у 1966 році. Іван Мічурін був російським біологом і селекціонером-помологом (помологія — наука про сорти плодових і ягідних рослин — авт.).

Нині ж його запропоновано перейменувати на провулок Мальовничий.

З Панфілова на Соломії Крушельницької

Вулиця та провулок Панфілова розташовані у ближньому Ракове. Такі назви вони отримали у 1946 році. До того провулок мав іншу Дубове №1. Іван Панфілов був радянським воєначальником часів Другої світової війни, який загнув у 1941-му на стратегічному московському напрямку.

Нині ж їх запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Крушельницької (повна назва Соломії Крушельницької). Соломія Крушельницька — українська оперна співачка та педагог.

З Пугачова на Олександра Олеся

Провулок Пугачова розташований у масиві приватної забудови в районі «за цукрозаводом». Таку назву він отримав у 1946 році після перейменування тодішніх провулків Новий План №1 та № 3. Омелян Пугачов був донським козацьким отаманом, який в Російській імперії очолював селянське повстання 1773-1775 років.

Нині ж його запропоновано перейменувати на провулок Олеся (повна назва Олександра Олеся). Олександр Олесь (справжнє прізвище Кандиба) — український поет та драматург, представник символізму — літературно-мистецького напрямку. Батько Олега Ольжича.

З Разіна на Олега Ольжича

Вулиця та провулок Разіна розташовані в південно-західній частині міста. Раніше ця вулиця мала іншу назву — за Фельштинським переїздом №2. Однак у 1946 році її перейменували. Натомість провулок отримав таку назву в 1950-х. Степан Разін був ватажком повстання у Московському царстві 1667-1671 років.

Нині ж їх запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Ольжича (повна назва Олега Ольжича). Олег Ольжич (справжнє прізвище Кандиба) — український поет, політичний діяч та археолог. Був членом Проводу українських націоналістів — керівного органу Організації українських націоналістів. Олег Ольжич навіть очолював його зі січня до 10 червня 1944 року. Закатований гестапівцями у концтаборі Заксенгаузен.

З Декабриста Раєвського на Олександра Білаша

Вулиця Раєвського розташована у мікрорайоні Книжківці. Таку назву вона отримала в 1981 році. Володимир Раєвський — російський поет і публіцист. Під час служби в армії Російської імперії був ад’ютантом командувача артилерійського 7-го піхотного корпусу в Кам’янці-Подільському. Став першим декабристом, що постав перед царським судом.

Нині ж її запропоновано перейменувати на вулицю Білаша (повна назва Олександра Білаша). Олександр Білаш — український композитор, автор опери «Гайдамаки» за однойменною поемою Тараса Шевченка, оперети «Легенда про Київ», мюзиклу «Пригоди Буратіно», пісні «Два кольори» на слова Дмитра Павличка.

З Генерала Рум’янцева на Володимира Атамана

Вулиця та провулок Рум’янцева розташовані в мікрорайоні Ружична. До перейменування у 1981 році вулиця мала іншу назву — Чкалова. Олександр Рум’янцев був графом, генерал-аншеф і губернатором часів Російської імперії.

Нині ж їх запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Атамана (повна назва Володимира Атамана). Володимир Атаман — композитор, хормейстер, диригент та художній керівник ансамблю пісні й танцю Хмельницької обласної філармонії.

Зі Стеніна на Анатолія Свидницького

Вулиця Стеніна розташована у мікрорайоні Дубове. До перейменування в 1984 році вона мала іншу назву — Прорізна. Володимир Стенін був радянським воєначальником.

Нині ж її запропоновано перейменувати на вулицю Свидницького (повна назва Анатолія Свидницького). Анатолій Свидницький — український письменник, громадський діяч і фольклорист. Зокрема, був членом таємного Харківсько-Київського студентського товариства, яке ставило за ціль боротьбу з царським режимом.

Нагадаємо, також заплановано перейменувати ще кілька топонімів, про які сайт «Є» вже детальніше писав:

  • вулицю та провулок Кутузова на Академіка Вернадського;
  • вулицю Маршала Пересипкіна на Професора Миколи Чорнобрового;
  • вулицю, провулок і проїзд Суворова на Назарія Яремчука;
  • вулицю Чернишевського на Івана Веретка.

Також нагадаємо, що Хмельницький міський голова Олександр Симчишин розповідав, що перейменування вулиць не вимагає значних витрат з місцевої скарбниці. Потрібно лише замінити таблички. Крім того, після перейменування хмельничани не зобов’язані негайно йти в ЦНАП і вносити зміни у документи. Це необхідно зробити лише у деяких випадках. Наприклад, під час оформлення спадку або продажу нерухомості.

Читайте також: «Бременських музик» повернули: у Хмельницькому триває реставрація фігур Мазура

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую