Тендітна краса грубого металу

 Сергій Полещук почав цікавитися ковальською справою понад 10 років тому. Інженер за освітою, він самотужки опановував це ремесло. Йому допомогла професія, зокрема, знання властивостей металів, та сильне бажання.
“Не було ні горна, ні кузні, працювали у гаражі. Починали з найпростіших речей — решіток на вікна, журнальних столиків”, - згадує хмельничанин.
Поступово хобі переросло в роботу та справу життя. Зараз ковальська майстерня Сергія Полещука, у якій працюють професійні майстри та дизайнери, — добре знана у нашому місті. Їхні вироби прикрашають алею сакур біля пам’ятника Шевченкові, алею біля майдану Незалежності (лавочка газети “Є” під старим ясеном), ресторани “Арарат”, “Мисливський курінь”, “Ізіда”, “Le Каприз”, бутики “Імперія хутра”, “Наталі” та багато інших об’єктів. Майстерня виконує замовлення і для інших міст, в тому числі і для столиці.
Зараз кузня працює над новим грандіозним виробом (що це — поки що таємниця, але повірте, дуже цікава!), який стоятиме у центрі Хмельницького.

У майстерні використовують сучасне обладнання.

Старовинне ремесло та сучасне устаткування
“Ковальська справа — старовинне ремесло, де базові технології не змінюються протягом століть, але з’являються нові засоби виробництва. Ми використовуємо сучасне обладнання, зокрема пневмомолоти, верстат з виготовлення фасонного металопрокату, верстат плазменної різки з програмним керуванням та інші. Усі ці засоби розширюють можливості та дозволяють підвищити якість”, - розповідає пан Сергій.
Кілька років тому з появою дизайнерів майстерня перейшла на якісно новий рівень. Завдяки їхній роботі кожен виріб перетворюється на неповторний витвір мистецтва.
“Після отримання замовлення ми обговорюємо його та робимо ескізи. Як правило, замовники висловлюють загальне бачення, але в деталях покладаються на нас”, - розповідає дизайнер Вікторія Франкова.
Її колега Леонід Сологуб додає, що кожен виріб по-своєму дорогий для них, але найбільше запам’ятовується той, над яким працюєш зараз.
Художня ковка має чимало можливостей для розвитку, її можна поєднувати з іншими матеріалами — деревом, каменем, склом. У планах майстерні — використання вітражного розпису як декору кованих виробів.
“Кузня — це місце, де народжуються дива. В руках коваля грубий і твердий метал перетворюється на тендітні квіти, легких метеликів, витончені візерунки”, - каже Сергій Полещук і зізнається, що хоч останнім часом сам рідко працює в майстерні, але якщо народжується нова ідея, втілює її у життя із великим задоволенням.

Кована лавочка прикрашає алею біля Майдану Незалежності.

Вироби майстерні Сергія Полещука стали родзинкою багатьох закладів міста.