Двадцять кілометрів до повного щастя

Васильківців в Україні три. Одне з них розташовується поблизу Хмельницького, в Ярмолинецькому районі. Місцеві жителі кажуть, що якщо їхати навпростець, до обласного центру рукою подати – якихось 17-20 кілометрів. Проте, таке сусідство  особливої користі Васильківцям не приносить. Як, скажімо, тим селам, які знаходяться неподалік від траси. 

Дві біди – дорога…
Нещодавно до Васильківців провели газ. В селі називають цю подію шансом на порятунок. «Ви дивіться, – розповідає місцевий житель Сергій, махнувши у бік хати без вікон, – таких будинків у нас чимало. Господарі померли, а діти до села їхати вже не захотіли. А що тут було робити? Підприємств немає, газу не було. А дістатися сюди можна або власним автомобілем, або автобусом, який взимку сюди заїжджає лише вранці, коли забирає жителів, які їдуть до Хмельницького на роботу та ввечері, коли привозить їх додому». Отож навіть, як заміський будиночок хату у Васильківцях молодь тримати не хоче.
Лише нещодавно поява у селі блакитного вогника, здається, «вдихнула» у населений пункт друге дихання. Нині ціни на покинуті васильківські хати почали рости.
«Ось ця мазанка, біля джерела, коштує 15 тисяч доларів, – каже наш співрозмовник, – тут вже є газ, та й сам будинок добротний – з дубовою підлогою. А ось той, трохи вищий, вже декілька років не можуть продати господарі й за п’ять тисяч. Вся справа в жахливій дорозі до села. Навесні її трохи підсипали, а то взагалі перед виборами було не пройти – не проїхати».   
Незважаючи на те, що від Хмельницького до Васильківців декілька десятків кілометрів, аби дістатися до нього вщент розбитими дорогами, щонайменше, потрібна година. Інша дорога на третину коротша, але вона веде лише до кінця села, а далі – ґрунтова. Як кажуть самі місцеві, коли падає дощ, нею можна проїхати лише трактором. Така ж дорога йде і до місцевого кладовища. «В нашому селі багато стареньких людей, – каже 85-річна жителька Васильківців Зоя Яківна, – а коли когось не стає, нам дістатися до цвинтаря  у погану погоду фактично неможливо. Уявіть: нам доводиться возити покійників на кладовище трактором!».

…та ФАП
Однак, погані дороги – не єдина проблема васильківчан. Місцевий фельдшерсько-акушерський пункт не працює тут більше року.  Переважна більшість зі ста місцевих мешканців – літні люди, котрим конче необхідна медична допомога. Раз на тиждень, з сусіднього села Пасічна сюди навідується фельдшерка. Та, на думку місцевих, це проблему не вирішує. «Наш ФАП відкривають лише на вибори. Для голосування, – каже Петро Шевчук. – У ньому ж знаходиться і єдиний стаціонарний телефон. А з мобільного на «швидку» не додзвонишся. Як тільки чують, що Васильківці, кидають трубку. А потім скільки не телефонуй, номер зайнятий. Так, минулого року у нас в селі 36-річний чоловік помер від інфаркту. Медиків так і не дочекалися».
Подружжя Таратай найстарше у селі. «Як щось прихопить, то або до лікарні, якщо встигли, або помирай, – каже Ніна Таратай. – Минулого тижня двоє померло. Якби в селі була фельдшерка, то може б хоч пігулку чи укол якийсь дала. А так… ».
Фельдшерка села Пасічна Валентина Коваль до сільської ради якої належать Васильківці, каже, що в селі є люди, котрі постійно потребують медичної допомоги. «Я кожної п’ятниці відвідую це село, – каже пані Валентина. – Часом їду попуткою, а часом і пішки. Буває, за мною виїжджають підводою. А щоб «швидка допомога» не виїжджала на виклик, я такого не чула».
За словами голови Пасічнянської сільради Михайла Лободи, фінансуються ФАПи із бюджету сільради. Та основна проблема навіть не в коштах, а в кадрах.   
«У нас була молода фельдшерка у Васильківцях, – каже голова Пасічнянської сільради. – Проте їй було важко діставатися з Ярмолинець, де вона жила.  Побула місяць, і все. Ніхто з молодих не хоче йти у віддалені села. З початку нового року ФАПи перейдуть на фінансування району. Будемо порушувати перед керівництвом питання про кадри».
Керівництво району каже,  що найближчим часом цю проблему буде вирішено. Зокрема, заступник голови Ярмолинецької  райдержадміністрації з гуманітарних питань Тетяна Подольська запевнила, що ця проблема вирішиться впродовж 10 днів. А поки у Васильківцях все – як у класиці – дві біди…

Григорій ПОДІЛЬСЬКИЙ, Михайло ЖИЛА.