Меджибізька фортеця та фейк про неї: історія, яку поширюють два роки

Два роки тому, 15 серпня 2018-го, у Фейсбуці з’явилася новина, що Меджибізьку фортецю визнали найкращою в світу. Щоправда, в дописі про це було чимало незрозумілостей та неточності. Утім, це не завадило цій вигаданій історії «завіруситися» та жити своїм життям вже два роки.

Сайт «Є» вже розвінчував цей фейк. Адже в дописі, в якому користувач Роман Бузький писав, що Меджибізька фортеця визнана найкращою фортецею світу серед усіх 10500 замків і фортець світу «із 2000 тисяч країн світу», були неточності. Насамперед – кількість країн. Їх всього у світі дві сотні. Та й обліковий запис Бузького має ряд ознак того, що це не справжня людина. Утім, його перший допис за два роки набрав понад 1,3 тисячі репостів. А ось наступний, який був зроблений 16 серпня 2018 року – понад 33 тисячі.

Цей допис продовжують поширювати попри те, що є такі, хто в коментарях пише, що це фейк.

«Це не перша подібна історія, коли щось українське «визнають найкращим» у світі. Наприклад, двічі в різні роки українські ЗМІ поширювали фейкову новину про те, що «українська валюта визнана найкрасивішою у світі за версією комісії з естетики Міжнародного фінансового банку (IFB), який відбувся у фінансовій столиці світу Швейцарії». Хоча і банку такого немає, ні комісії, ні конкурсу, - розповіла сайту «Є» Альона Романюк, редакторка інформаційної кампанії «По той бік новин» (ресурс, який викриває фейки та маніпуляції). - Інша історія - про те, що українська мова - друга у світі за милозвучністю після італійської. Досі жодного підтвердження, конкурсу чи будь-яких інших доказів так і не знайдено, але теза міцно вкоренилася у свідомості людей. Взимку цього року сотні медіа поширювали новину, що українці визнані найсексуальнішою нацією в світі. І нічого, що це не дослідження, а опитування, яке проводив туристичний сайт у своїх соцмережах, а користувачам навіть не пояснили, що організатори мають на увазі під словом «сексуальність», жодної вибірки чи хоча б якогось обгрунтування».

Усі ці фейки, як і з Меджибізькою фортецею, начебто позитивні. Але… Як каже Альона Романюк: «Як би нам не хотілося, але позитивних фейків немає. Такі історії як, наприклад, із Меджибізькою фортецею, нібито позитивні, проте вони показують, наскільки легко ввести людей в оману, пригнічують критичне мислення за рахунок гордості за свою країну або походження. З іншого боку, цей фейк може стати однією з історій, які розповідатимуть екскурсоводи і таким чином підвищувати інформаційну гігієну і здатність людей не вестися на фейки. Тобто, питання в цілях та наслідках таких повідомлень».

До речі, в липні 2019 року соціологічна компанія InMind провела дослідження, яке показало, що лише 11% українців можуть розпізнати фейк. А про існування фейкових матеріалів знають 75% респондентів, проте більше половини тих, хто знає про існування фейків, не вважають, що проблема є актуальною (54%). У березні цього року в інтерв’ю сайту «Є» медіаекспертка Українського кризового медіа-центру Юлія Гриценко давала пораду усім - думати й споживати інформацію відповідально.

Як правило, фейки в соцмережах запускають люди під вигаданими іменами, а ось поширюють справжні. Бо головне, що спрацьовує, як правило, це емоційна складова в новині. Та в Україні вже запустили чат-бот для виявлення тролів у Фейсбуці. Він може перевірити профіль на фейковість і сказати користувачу, чи занесений акаунт до бази тролів. «Якщо користувач захоче повідомити про троля, чат-бот запитає в нього про ознаки фейковості: несправжні фото, підозрілих друзів, використання мови ненависті тощо, - повідомляють в ГО «Інтерньюз-Україна». - Підозрілі акаунти, про які користувачі повідомлять за допомогою чат-боту, будуть перевірені експертами проєкту та занесені в спеціальну базу, яка потім передається у службу підтримки Facebook. Ініціатива TrollesUA покликана виявляти та блокувати тролів в українському сегменті Facebook».

Хто і для чого запустив фейк про Меджибізьку фортецю – невідомо. Якщо для привернення уваги туристів до фортеці, то… «Для приваблення туристів добре «заходять» міфи, але вони відрізняються від фейків тим, що людям одразу окреслюють: за переказами, легендами, байками, повір’ями. Тобто, є розуміння, що це красива історія, в якій переплелися факти і вигадки», - каже Альона Романюк.

І навіть те, що під дописом Романа Бузького чимало людей пишуть, що це фейк, його і далі продовжують поширювати інші. Продовжує його «просувати» і сам акаунт «Роман Бузький», створюючі нові такі дописи, або поширюючи старий.