ye-logo.v1.2
22 Вересня, 2020

«Під час коронавірусу гігієна має бути не лише фізичною, а й інформаційною», — медіаекспертка

Суспільство 2038
«Фейки зазвичай публікують у фейсбуці, телеграмі та на сайтах «зливних бачках», — Юлія Гриценко
«Фейки зазвичай публікують у фейсбуці, телеграмі та на сайтах «зливних бачках», — Юлія Гриценко. Фото: facebook.com/uacrisis.ua

Юлія Гриценко про те, де виникають фейки, та як їх розпізнати.

Коронавірус став не лише головною темою вітчизняного медіапростору, а й підґрунтям для створення нових фейків, тобто брехливих новин. Наприклад, у фейсбуці досі пишуть неправдиву інформацію про гелікоптери, які вночі дезінфікують міста, та штрафи за появу дітей на вулицях. Кореспондентам сайту «Є» медіаекспертка Українського кризового медіа-центру Юлія Гриценко розповіла про специфіку вітчизняних фейків та як люди можуть їх розпізнати.

— Юліє, які фейки в українському медіапросторі нині найбільш розповсюджені?

— Кожного дня в мережі продукується величезна кількість фейків на будь-яку тему. Тому важко сказати, що якась з них є найбільш популярною. Все залежить від регіону розповсюдження та порядку денного. Раніше чимало брехливих новин стосувалося медичної та освітньої реформ, субсидій і податків — тобто питань, безпосередньо пов’язаних з життям людей.

Нині ж надзвичайно швидко виникають і розповсюджуються брехливі новини про коронавірус та все, що з ним пов’язано. Трапляється фейки про політичне життя країни.

А ось про війну на Сході з’являється все менше фейків. Причиною цього стало те, що минуло кілька років з її початку й у частини людей виникло бажання не чути про війну, хоч вона досі триває. Нині на цю тему фейки розповсюджені на територіях, які розташовані поблизу зони проведення бойових дій, а також у прикордонних областях, куди долинає сигнал російських новин. Втім, про війну наразі переважає маніпулятивна інформація, а не відверто брехливі новини. Тобто береться якийсь правдивий факт, який перемішується з вигадкою та специфічною інтерпретацією.

— А що небезпечніше: фейк чи маніпулятивна інформація?

— Коли ти у десятий раз пояснюєш людині, що це фейк, вона починає повільно розпізнавати брехливу новину. Наприклад, одна моя знайома, хоч і має критичне мислення, все одно почала репостити у фейсбуці фейки щодо вакцин від кору. Я запитала, чи вона перевірила джерело інформації. Коли ми почали разом роздивлятися походження новини, виявилося, що вона виникла на сайті «зливному бачку». На них публікують неправдиву інформацію з гучними заголовками на кшталт — «Вакцина від кору викликає у дорослих дітей аутизм». Фактично з такими фейками можна боротися.

Натомість маніпулятивна інформація небезпечніша, адже вона має на меті довгостроковий влив. Так, в Росії досить довго влада маніпулювала громадською думкою за допомогою підконтрольних засобів масової інформації. Це сформувало у населення специфічну свідомість і люди навіть перестали бачити очевидні факти.

— Хто в Україні продукує фейки?

— Тут знов же варто розрізняти фейки та маніпулятивну інформацію. Фейки зазвичай публікують у фейсбуці, телеграмі та на сайтах «зливних бачках». А маніпулятивна інформація більш характерна для класичних ЗМІ.

В останньому випадку слід враховувати особливість вітчизняного медіа ландшафту, коли найбільші національні видання й телеканали належать великим фінансово-промисловим групам. Вочевидь такі медіа працюють в інтересах своїх власників. З іншого боку є специфічні запити самих глядачів, які не завжди хочуть отримати нейтральну, об’єктивну інформацію, а бажають елементів шоу та готових універсальних відповідей.

До теми: «Швеция отказалась от борьбы с коронавирусом» - чи варто вірити такій новині

— Повернемося до теми коронавірусу. В чому полягає особливість виникнення та розповсюдження брехливих новин про цю інфекцію?

— Фейки про коронавірус виникають і швидко розповсюджуються, бо ця тема стосується життя і здоров’я людей. Помітно, що багато загальнонаціональних і регіональних ЗМІ намагаються стримати паніку, але більшість фейків йде з Інтернету: соціальних мереж, сайтів «зливних бачків» та анонімних телеграм-каналів. Тобто це ті майданчики, де людина рідко має можливість перевірити інформацію.
Прикладом цього є Нові Санжари. Звісно, там був елемент провокації. Проте це невелике місто з специфічним медіа ландшафтом. Там популярні певні групи у фейсбуці, де майже не існує модерації й можна написати будь-яку дивну інформацію, яку одразу ж підхоплять інші. Тому, якщо у фейсбуці ви натрапили на «страшну» й «сенсаційну» інформацію про коронавірус без посилання на якісь джерела — скоріш за все це брехня.

— А яка ситуація за кордоном?

— Від брехливих новин і дезінформації про коронавірус страждає не лише Україна, а й інші держави у всьому світі. Наприклад, на півночі Італії досить високий рівень панічних настроїв. Відповідно там розповсюджується багато фейків на кшталт: якщо ти захворієш на коронавірус, то обов’язково помреш. Дійсно, це страшна хвороба, але не потрібно панікувати — слід просто дотримуватися карантинних заходів і правил особистої гігієни. Власне схожі рекомендації дають й під час епідемії звичайного грипу.

— Як людині без особливих знань в медицині, політиці чи іншій галузі розпізнати, що вона натрапила на фейк?

— Найперше, якщо ви бачити дуже гучний заголовок, то скоріш за все ви маєте справу з фейком.

По-друге, перевіряйте першоджерело. Для цього потрібно перейти за гіперпосиланням у новині й подивитися, яка саме там міститься інформація. Посилання на славнозвісних «британських вчених» чи на якихось інших «науковців» без вказівки конкретних імен, їх посад та науково-дослідних інститутів — це не джерело інформації, а вигадана новина. Також можна перевірити інформацію про сайт. Якщо у ньому не вказано хто автор новини, немає інформації про редактора чи команду журналістів, то скоріш за все це сайт «зливний бачок», який розповсюджує дезінформацією.
Також не варто обмежувати себе одним випуском новин на одному телеканалі — слід дивитися й інші, тоді можна буде порівняти хто і як висвітлює одну й ту ж тему. Завдяки цьому можна зрозуміти інтереси їх власників.

Проте головна порада — думати й споживати інформацію відповідально. Під час коронавірусу гігієна має бути не лише фізичною, а й інформаційною.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую