У Хмельницькому відбулася акція до Дня пам'яті загиблих журналістів

Цього року пам'ятні заходи співпали з річницею зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Фото: автора

День пам’яті українських журналістів відзначається в Україні з 2007 року.

Сьогодні, 16 вересня, на майдані Незалежності у Хмельницькому відбулась акція до Дня пам'яті українських журналістів, які загинули під час виконання службових обов'язків.

Нагадаємо, що метою Дня пам'яті загиблих є вшанування всіх журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов’язки. Цього року пам’ятні заходи співпали з річницею зникнення журналіста Георгія Гонгадзе - 16 вересня. Він зник 16 вересня 2000 року. А 2 листопада в Таращанському лісі, що за 70 кілометрів від Києва, було знайдено його тіло. Хто замовив вбивство журналіста, й досі судом не встановлено. Під час розслідування справи вбивства Гонгадзе під підозру правоохоронців потрапив Олексій Пукач, який родом із Хмельниччини. У 2009 році він зізнався в тому, що керував групою міліціонерів, які викрали та вбили Георгія Гонгадзе. Олексій Пукач особисто задушив журналіста. Спершу винними у вбивстві були визнані троє колишніх співробітників департаменту зовнішнього спостереження МВС: Валерій Костенко, Микола Протасов і Олександр Попович. Апеляційний суд Києва 15 березня 2008 року призначив їм від 12-и до 13 років позбавлення волі. А Олексію Пукачу Печерський районний суд Києва призначив довічне ув’язнення 29 січня 2013 року.

Утім, у третю п’ятницю вересня в Україні згадують усіх журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов’язки.

"Ми маємо пам'ятати, що це - наша професія, яку ми творимо, у якій ми живемо і яка творить історію навколо нас" - під час акції в Хмельницькому сказала журналістка Алла Собко.

А журналіст Михайло Жила, який висвітлював події із зони проведення операції об'єднаних сил, розповів сайту "Є" з якими ризиками доводилось стикатись йому та його колегам.

"Той, хто каже, що на сході не страшно, або не сповна розуму, або просто обманює. Тому що страшно всім без винятку. Журналіст, здоров'ю або життю якого щось загрожує, може припинити збір матеріалу. Це абсолютно нормально. Проте людина, яка свідомо йде на ризик, як мінімум заслуговує на повагу. Журналісти висвітлюють з передової ті речі, які не дають нам забувати, що на сході нашої країни йде війна".

Михайло зазначає, що його матеріали не завжди стосувалися війни. Крім військової тематики, він не один рік займався журналістськими розслідуваннями. "Прямих погроз не було. Натомість, були завуальовані. Також мені не раз пропонували підкуп. - каже Михайло. - Проте для мене головною метою є написати правду".