ye-logo.v1.2

Від «України» до «Поділля»

Суспільство 4305
Фото: Олександра НІКІТІНА

Кореспонденти «Хмельницької народної газети «Є» пройшлися колись елітними місцями ресторанного бізнесу Хмельницького і з’ясували, що від радянського шику громадського харчування в обласному центрі фактично нічого не залишилося. Аж шкода стало…

Коли ми почали пригадувати, які ресторани Хмельницького були у фаворі ще у радянські часи, то на думку спали одразу три заклади, що розташовувалися у самісінькому центрі : «Жовтневий», «Поділля» та «Україна». Потім пригадалися «Веселка», «Сілістра» і ще декілька… Та вирішили зробити рейд саме у три найцентровіші...

«Україна»

Ресторан розташований на вулиці Проскурівського підпілля, колишній Котовського, ще декілька років тому мав старий добрий дизайн радянського ресторану. Який, здається, не змінювався ще із дня побудови. Нині триповерхове приміщення оздобили сучасними матеріалами як ззовні, так і зсередини. Колись на першому поверсі «України» розташовувалося кафе, де можна було, і не так вже й давно попоїсти за помірні гроші у цілком радянському інтер’єрі. Згодом, у «нові часи», у приміщенні зробили декілька разів ремонт, кафе повністю оновилося та стало називатися - баром. Та, як виявилося, не надовго. Нині під вивіскою «бар» на першому поверсі розмістилися…давно заборонені ігрові автомати. Від очей людських їх ховають щільні штори на вікнах та зайти до закладу все одно можна, що, власне, і роблять численні відвідувачі. Другий та третій поверхи «України» також докорінно змінилися. Тут після сучасного ремонту розмістилися два зали ресторану.
Під час нашого візиту так званий «синій» зал. Саме такі тони в інтер’єрі переважали у оздобленні, яке вдалося розгледіти через прозорі двері - був зачинений. Піднялися до «червоного». Але, не зважаючи на те, що він був відкритий, пообідати у ньому нам так і не вділося. Його готували до чергового банкету. Під час спілкування з персоналом, вдалося довідатися, що середня вартість мінімального замовлення у ресторані складає 200 гривень. Та найближчим часом, порадили нам, краще підшукати інший заклад – «все розписано заздалегідь».

«Жовтневий»

Або, як нині називають ресторан, який належить одному із колишніх депутатів обласної ради – «Софія». Ззовні приміщення одного із наймодніших ресторанів радянської епохи зовсім не змінилося. Розташований на першому поверсі у колись однойменному готелі, який нині також змінив назву на «Прикордонник» і пристосований для помешкання курсантів прикордонної академії, як і раніше має два великих зали. А, між іншим, вхід до центральних дверей прикрашає табличка із розкладом роботи закладу зроблена ще за радянських часів на якій зазначено: «перерва у ресторані з 17.00 до 18.00». Здається, що в останнє у найпершому із залів ремонт робили ще у 1990-ті роки. Інший зал, відкритий для усіх бажаючих (а у ресторані ще є місця й для VIP-персон), має назву «мисливський». Звісно, що у ньому й відповідний інтер’єр із чучелами диких тварин. До речі, «Софія» має й свою родзинку, напевно тут виступає один із найстаріших «бойзбендів» обласного центру. Не знаю, як зараз, та ще декілька років тому у складі групи соло співав пан Кальяненко, той самий, котрий був переможцем проекту «Шанс».
Забігаючи наперед скажу, що саме у «Софії» нам і вдалося повноцінно поїсти. Щоправда, серед зазначених у переліку страв добрячої половини й не було. Та те, що вдалося скуштувати, сподобалося. За повноцінний обід з першим, другим та «компотом» ми заплатили трохи більше 40 гривень на одну персону. До речі, у внутрішньому дворі ресторану є й літній майданчик. Закритий від очей людських, він є досить непоганим місцем для відпочинку у самісінькому центрі Хмельницького. Хоча, як на мене, це місце зовсім не для молодої компанії.

«Поділля»

Однойменний готель, який діє до нині та нараховує 12 поверхів, побудовано майже через 19 років після «Жовтневого» - у 1986 році. Тоді він вирізнявся особливо сучасним дизайном самої споруди. Звісно, що ресторан, який діяв при готелі, одразу став одним із наймодніших закладів громадського харчування з вишуканою кухнею. А від бажаючих відсвяткувати саме у ресторані «Поділля» визначну подію у своєму житті просто не було відбою. Хоча, свого часу ресторан при одному із кращих готелів кінця 1980-х та початку 1990-х років, навіть мав недвозначну репутацію місця, де приїжджі “не відходячи від каси” могли познайомитися з доступними подільськими дівчатами… Та нині це лише спогади. Як такий ресторан «Поділля» перестав існувати і через центральний вхід до нього вже не потрапиш. У готелі діє два інших кафе, а з лівого боку - ресторан. Проте і цей заклад вже декілька разів змінював свою назву і, як нам сказали на «ресепшені» готелю, з колишнім рестораном нічого спільного вже не має.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую