Невідома істота ще досі наганяє страх на селян

Майже два тижні поспіль в передчутті небаченого страху живуть селяни із Манівець Красилівського району. Дорослі не тільки забороняють дітям виходити у вечірні години з дому, а й самі намагаються чим менше часу перебувати на вулиці в темну пору доби. Такий страх на них нагнала невідома істота, яка в ніч на 9 жовтня «погосподарювала» в двох обійстях.
Подушило кролів, і собаку, і… видру
Коли Ольга Лямець зранку йшла доїти корову, навіть уваги не звернула на кролячі клітки, які стоять з боку від хліва під стіною літньої кухні. Лише, як поверталася до хати, випадково побачила, що дві з них відкриті, біля третьої висіла напівзігнута металева сітка, а в середині - порожньо. Спершу промайнула думка, що це якийсь злодюжка кролів поцупив. Та коли глянула на город, серце відразу закам'яніло в грудях.
«Буквально в декількох метрах лежали одинадцять мертвих породистих кролів. Між ними - морська свинка, а сажнів за п'ять собака», - пригадує й досі стривожена селянка.
Вона миттю побігла до хати і розповіла про лихо своїй матері.
«Ми так обоє плакали, що ви навіть уявити собі не можете. Це ж більше п'ятдесяти кілограмів м'яса. Ціле літо з невісткою і внуками гляділи, травичку носили. Малеча не могла награтися морською свинкою, яка жила в одній клітці з кролями», - змахує непрошену сльозу баба Люба.
Баба Люба добілює вапном порожні клітки, на одній з них поправляє шматок обгризеної невідомою істотою ДВП, зішкрябує залишки крові на дерев'яній поверхні.
«Це ж не тільки силу, а й тяму добру треба мати, щоб у темряві цвяхи на клітках відігнути і сітку відірвати. Ось тут була забита двохсотка і то витягнуло. Скільки живу на світі, а з таким вперше стикаюся. Вданці на глині чітко було видно сліди тієї істоти. Вони майже такі як собачі. Тільки на кожній лапі чомусь не п’ять, а три пальці», - продовжила свою розповідь моя співрозмовниця.
Про надзвичайну подію, що сталася в їхньому обійсті, Лямці відразу ж повідомили сільського голову Ігоря Дячука.
«Про чупакабру не раз чув по телевізору, читав у газетах. Та не вірив, що таке може бути. Гадав, це - вигадки журналістів. А коли на власні очі побачив задушених кролів і з прокушеними шиями, переконався, що це - таки правда», - каже керівник місцевої влади.
На місце надзвичайної події відразу викликав завідуючого Кременчуківською дільничною ветлікарнею Василя Булку.
Фахівець розповідає, що огляд почав із собаки.
«Мене він цікавив найбільше. Бо, на відміну від кролів, собаку значно складніше задушити. Адже він буде оборонятися всіма силами до останнього. Насамперед, вразило, що на трупі тварини не було видно ніяких слідів боротьби, маю на увазі ран від укусів, подряпин, гематом. Лише шийні хребці зламані. В ділянці шиї - два отвори діаметром до п'яти міліметрів і глибиною три-чотири сантиметри, які залишилися від кликів нападника. Можна зробити припущення, що звідти вибігала кров, і невідома істота її пила. Відсутність по всьому тілі слідів боротьби свідчить про те, що собаку хтось зловив за шию раптово, і його моментально паралізувало від цього», - пояснює Василь Булка.
На трупах кролів, за словами ветеринарного лікаря, зовнішніх видимих слідів укусів не було зовсім. Лише після того, як зняли шкури, виявили переломи шийних хребців і прокушені спини, звідки істота, очевидно, пила кров. Смерть морської свинки наступила також від зламаної шиї. Будь-яких слідів укусів не виявлено.
«Достеменно можна говорити, що це була невідома, не характерна для наших країв істота. Лисиця чи інший хижак такого не зроблять. Зламати шию собаці за декілька секунд під силу лише бультер'єру. Але при цьому були б множинні укуси. В цієї ж істоти яскраво виражені клики. За моїми дослідженнями, верхній клик майже на сантиметр більший від нижнього. Будова щелепи приблизно така ж, як у собаки, тільки довша, бо захват тіла більший. Силу щелепи я порівняв би з укусом бультер'єра. Це дуже сильна тварина висотою більше метра. Бо ні собака, ні лис не могли б так підскочити, щоб повиривати шпінгалети та повитягувати цвяхи із двохярусної клітки на висоті майже півтора метра», - продовжує ветлікар.
Неподалік від садиби Кравчуків, у яких теж тієї ночі невідома істота подушила кролів, на березі річки селяни знайшли мертву видру, в якої також зламані шийні хребці і прокушена спина. Мисливці стверджують, що цю вертку тварину дуже важко вполювати. А тут лежить декілька днів, муляє око, вилискуючи дорогоцінним хутром. Проте шкуру ніхто не наважиться зняти, бояться, а раптом невідома істота заражена якоюсь інфекційною хворобою чи сказом.
Люди бояться пускати дітей до школи, адже ті йдуть пішки аж до сусіднього села
Днями у селі Іванівка Волочиського району невідома істота напала на свійських тварин. Того вечора чоловік залишив на городі чотири кози. На ранок господар знайшов тварин з покусаними горлянками. У тушках не було жодної краплини крові.
«Та я кози і корову часто залишав на ніч, припинаючи їх на городі, - розповідає Василь Столярчук. - Вони собі там пасуться. Так було і того вечора. А на ранок виходжу, лежить три кози. Їх вже собаки шматують. Я думав, може собака загризла. Відігнав їх. Дивлюся, а у тушках немає крові. Собака кров не смокче».
Оглянувши туші кіз, чоловік виявив на шиї тварин величезні рани. Врятувалася лише одна коза. Тварина була не прив'язана.
«Рани від іклів завтовшки у палець, - продовжує Василь Столярчук. - А на шкурі, чи на землі жодної кровинки. Хоч би одна крапля. Собака би просто перегризла горлянку. Кров би була. Я впевнений, що це не пес».
Люди бояться не лише за себе. Найбільше хвилюються за дітей, котрі за три кілометри до сусіднього села ходять до школи.
«У мене старшому Василеві – 10 років, молодшій Любі – 7. Ходять до школи аж до Теофіпольського району. В селі Базалії школа. То ми думаємо: а як та тварюка на дітей нападе! То ж у вашій газеті писали про жінку з Новоушицького району. На неї щось схоже серед білого дня напало. Якби не мисливець, загризло б. А то ж діти. Та й чого там гріха таїти, і дорослі бояться», - каже Василь Столярчук.
Чому виникли проблеми зі шкільним автобусом, поцікавився у виконуючої обов'язки сільського голови села Нової Греблі, до котрої належить с. Іванівка Світлани Кільбович.
«Шкільного автобуса немає, бо діти до школи ходять у сусідній Теофіпольський район. А дітям навпростець пройти може метрів з 500», - каже посадовець.