Замерзлі студенти в Грицеві

Вже третій рік поспіль, за словами студентів, температура у кімнатах гуртожитку навчального закладу взимку ледве перевищує 7 градусів тепла. І це тоді як на вулиці було - 5. А батареї у кімнаті настільки холодні, що білизну та панчохи доводиться висушувати більше двох діб. В адміністрації ВПУ на усі скарги учнів та батьків лише руками розводять. Кажуть, що майже холодні батареї у гуртожитку - це ще дуже добре(!), бо ж опалювальна система за 30 з лишком років уже повністю використала свій ресурс...

“Спати доводиться у шапці”

Про те, що у гуртожитку ВПУ№38 замерзають діти, нам стало відомо випадково. Щойно наступили справжні зимові холоди, до нас зателефонували стурбовані батьки студентів навчального закладу та повідомили, що їхнім дітям взимку доводиться «гризти граніт науки» у верхньому одязі, а щоб пережити ніч у гуртожитку на голову необхідно натягнути шапку, декілька светрів та пар панчох і щільно загорнутися декількома ковдрами. Чесно кажучи, розповідь батьків нам видалася трохи перебільшеною: повірити у те, що на Хмельниччині в такий спосіб знущаються над підлітками було важко. Особливо якщо мова йшла про цілком благополучне селище. Та, виявилося, що усе це чиста правда…
«Я навчаюся в училищі вже третій рік, - розповідає 17-річний студент навчального закладу Максим. – І увесь цей час з настанням холодів батареї у нас холодні. Для того, щоб висушити на них білизну чи панчохи, доводиться чекати не один день, бо ж вони мають температуру як вода навесні в річці. Щоб якось зігрітися вночі, одягаю декілька кофтин, штани та вкриваюся двома ковдрами. Чаю також не нап’єшся: у нас на поверсі є лише дві кімнати з розетками. Чотири у «побутовці» та ще декілька у «ленінській» кімнаті. Але якщо ввімкнути одразу два електрочайники, то спрацьовують автомати, і все…».
«А у нас на поверсі у «побутовці» взагалі лише дві розетки працює. – приєднується до розмови 18-річний студент закладу Валерій. - Їх не вистачає навіть для того, щоб зарядити «мобілку». Ми намагалися у кімнатах гуртожитку своїми силами провести розетки, для того, щоб хоча б обігрівачі використовувати. Для цього викликали навіть професійних електриків. Та адміністрація училища усі розетки здерла”.
За словами Максима, студенти навчального закладу навіть лист на ім’я директора писали, щоб він зарадив зимовим стражданням. Та це ні до чого не призвело…
Адміністрація училища собі мерзнути не дає…

Потрапити до самих кімнат гуртожитку, щоб переконатися у правдивості слів учнів та батьків, виявилося важче, ніж на прийом до губернатора. Спочатку на місці не було коменданта гуртожитку, а потім нас протримали у приймальні директора училища в пошуках, хоч когось з керівництва навчального закладу: директор був у відпустці, а тимчасово виконуючий обов’язки директора ВПУ перебував у відрядженні в райцентрі. Потім усі дані журналістських посвідчень було занесено до спеціального зошита під власний підпис кореспондента. Після півгодинного очікування у теплій приймальні (яка, між іншим, на відміну від кімнат гуртожитку та аудиторій опалюється електричним обігрівачем) нашим екскурсоводом у кімнатах гуртожитку став Микола Жвалюк - заступник директора з адміністративної та господарської частини навчального закладу. За його словами, уся проблема в виникла через застарілу систему опалення, яку було збудовано більше, ніж 30 років тому. «На опалення навчального закладу та гуртожитку нам, згідно з нормами та підрахунками, необхідно 720 тонн вугілля. Цьогоріч з цієї кількості нам виділили лише трохи більше 300 тонн, - розповідає Микола Олександрович. – Крім цього, саме вугілля, яке нам завезли, є «малокалорійним» і нам не підходить. А минулого року, щоб якось підтримувати систему у порядку і не дозволити їй остаточно замерзнути та вийти з ладу, повирубували дерева на території ВПУ, бо ж завезеного вугілля нам не вистачило. Та проблема навіть не в цьому. Головне, що останнім часом у нас не було жодного сезону, щоб ми не латали опалювальну систему. Ремонт робимо постійно. А ще підводять малопотужні насоси. Цьогоріч ми намагалися їх поміняти, щоб їх потужності вистачило бодай для нормального опалення гуртожитку та ціна нас не влаштувала. Домовилися з виробником на меншу суму та, наскільки мені відомо, її так і не виділили. Зараз знайшли потужні насоси у Бердянську, які дозволять нормалізувати опалення на території усього навчального закладу. Чи виділять на них гроші - невідомо…».
А поки шукають гроші, усі 544 учні навчального закладу продовжують мерзнути, а з ними й педагоги. Між іншим, останні також не задоволені ситуацією, що склалася. Але роблять це, як то кажуть, «не для преси» і лише у приватній розмові, пояснюючи це тим, що бояться втратити свої робочі місця. Кажуть, що дивуються, чому діти повинні мерзнути, а керівництво закладу гріється, використовуючи масляні обігрівачі. Цікаво, що, за словами Миколи Жвалюка, використання будь-яких обігрівачів у навчальному закладі є порушенням протипожежних норм. І саме через це у кімнатах гуртожитку не має розеток і їх встановлення заборонене. Лише уявіть, що це відбувається у ХХІ столітті, коли студенти хмельницьких та столичних гуртожитків – власники ноутбуків та смартфонів з подібними проблемами навіть не стикаються!
Студент третього курсу навчального закладу Максим каже, що єдиний вихід вберегти своє здоров’я від переохолодження – піти на квартиру. Нині у Грицеві її оренда коштує в середньому 150 гривень + комунальні платежі. Якщо середня стипендія студента закладу складає приблизно 200 гривень, то подібна ідея для учнів ВПУ№38 щось на межі фантастики...