Крокодили, чайки і пластикові пляшки

Здавалося б, звичайна прогулянка, а скільки цікавого можна помітити, якщо не просто кататися на катамаранах, а спостерігати за тим, що відбувається за межами катамарана.До речі, охочих покататись на такому водному «тренажері» того ж дня, було досить багато, незважаючи на вітряну погоду. Та й ціна помірна – 35 гривень за годину.

Відпливаючи від берега, ми натрапили на цілу команду хлопців на байдарках, які чи то на перегони, чи то від жіночої уваги почали плисти швидше, ніж раніше, а може, у них незабаром будуть змагання. Коли наблизилися до острівця, було чутно якийсь шурхіт та дивні звуки: це один за одним у воду почали пірнати маленькі дикі каченята. Їх на острові було дуже багато.

Майже весь берег острова закривали собою великі дерева, які опустили гілля у воду, ніби ховаючи щось цінне від сторонніх очей. Підплили ближче, щоб хоч краєм ока глянути на те, що там робиться. Але все, що там було — це лише багато сміття та скляні пляшки.

Зате коло великого надпису «580 років – місту» красувалося нове «Наташка+Дімка», а збоку стояла пляшка з-під вина. Ось така от романтика у людей.

Незважаючи на те, що була уже десь сьома вечора, людей на пляжі хоч відбавляй, і собаки і, діти – всі у воді. Яким би не був брудним та засміченим цей острівець, та своєю красою все-таки зачарував – старі дерева, нагадували мені якісь химерні скульптури, а от одна із них, як дві краплі води була схожою на крокодила.

Над моєю головою кружляли чайки. Видно, на морі їм стало нецікаво, і вони вирішили завітати до нашого краю та поласувати рибкою з Буга. До речі, про рибу, коли ми підпливали до острова, то з берега на свою адресу почули: «Маладьож, куда ви пливете там снасті розкинуті, вам води мало!?». «Улови тут те, що треба», – з посмішкою зауважив мій колега. Відпливаючи від міського пляжу, помічаєш, як вода стає чистішою і навкруги спокійніше, по обидва боки воду обіймають дерева. З лівого боку неможливо не помітити розкішні будинки й маленькі стежечки від них, які ведуть просто до річки.

Тільки красу псує сміття, особливо багато пластикових пляшок, які заплутались у водоростях. Повз нас пропливає парочка закоханих, дівчина у помаранчевому рятувальному жилеті, гребуть обоє із задоволенням. Так що, шановні чоловіки: не гайте часу, а запрошуйте жінок на романтичне побачення на воді. Вийшли з катамарана, а ноги ніби після тренування у залі, хоч скарбів так і не знайшли, зате настрій був чудовий та й ноги ніби підкачали. 
Анастасія ЛОПУХОВА, студентка 2-го курсу Львівського національного університету імені Івана Франка.