Окуліст Ольга Баб’юк: «Сонце зараз агресивне, тому окуляри – це вже необхідність»

 Це і порушення будови ока, травми, астигматизм. Люди старшого віку, в основному, зустрічаються із більш серйозними проблемами, такими як катаракта і глаукома.
«У дітей віком від 14 років і старше, основна проблема із зором – це близорукість, – каже офтальмолог Ольга Баб’юк. – Вона є набута і вроджена. Якщо в сім’ї є люди з вродженою близорукістю, то це ймовірність відсотків на 80, що у дитини також буде ця проблема».
– Наскільки швидко прогресує близорукість і чи можна відновити втрачений зір?
– Якщо це стосується дітей, то при рості організму прогресування близорукості неминуче (якщо порушення гостроти зору уже наявні). Наша ціль – не допустити активного прогресування, ми боремося за кожну четвертину діоптрії. Якщо ж дитину, у якої вже почався процес зниження гостроти зору, не контролюють ні батьки, ні лікар-офтальмолог, то за рік вона може втрачати зір на цілу діоптрію, або й більше.
Дитина не народжується зі 100-відсотковим зором. Зазвичай стовідсотковий зір у дитини повністю формується у п’ять-сім років. Однак років до 14, поки йде становлення організму, а відповідно й зору, можна ще коригувати його там, де є порушення. Якщо у дитини не було допомоги лікаря і не були вчасно виявлені вади, а відповідно не призначені вправи, ліки чи вітаміни для корекції зору, то у доросле життя вона вийде без стовідсоткового зору. Якщо ж з вадами зору приходить молодь років 20-25, я розумію, що стовідсоткового зору, навіть при інтенсивному лікуванні, у них не буде, хіба що корекція шляхом хірургічного втручання. Адже не можна повернути те, чого не здобули.
Важливим аспектом є постійна робота, нехай навіть і за сучасним монітором, у дітей – це ігри, як не на комп’ютері, то на телефоні. Часто батьки не звертають увагу на елементарні речі. Доводиться зустрічати навіть ситуації, коли мати з дитиною сидить у черзі на прийом до офтальмолога, а дитина тим часом грається в ігри на телефоні, або ж коли лікар капає краплі для розширення зіниці й просить посидіти хвилин двадцять із закритими очима, а дитина в очікуванні грається телефоном. На жаль, батьки не завжди приділяють належну увагу тим явищам, які напряму пов’язані із здоров’ям їхніх дітей.
– Скільки часу дитина може проводити за комп’ютером?
– До трьох років не бажано дивитися навіть телевізор, я вже не кажу про комп’ютер. Після трьох років можна по 20-30 хвилин, а вже у дванадцять – півтори-дві години, за умови, що у дитини немає порушень зору. Те, що дитина сидить тихо, дивиться мультфільми чи потім грає в ігри – це бомба сповільненої дії. Коли ж вона «вибухає» і батьки приходить до лікаря, то дуже дивуються, чому їхня дитина бачить лише на 10-20 відсотків. Окуліст має оглядати дитину в рік, три, шість років і в період навчання у школі – щороку. Тому що зловити момент, коли втрачається зір, самостійно дуже важко.
– Наскільки поширені нині «дорослі» захворювання, такі як катаракта?
– Катаракта – це помутніння кришталика ока. Виявити цю хворобу самостійно майже неможливо, бо люди зазвичай не помічають того моменту, коли відбуваються зміни у якості зору. Тому що це стається не миттєво, а повільно. Кришталик з віком стає щільнішим і втрачає еластичність. Це також відбувається на фоні гіпертонічних хвороб, цукрового діабету та інших ендокринних захворювань. На щастя, нині проблема катаракти стоїть не так гостро як інші хвороби, бо за дуже короткий термін, під місцевою анестезією, природний кришталик, який помутнів, замінюють на штучний, прозорий. Лікування вже настільки розрекламоване, що значна частина людей при погіршенні зору не звертаються до лікаря, бо переконані, що виправити ситуацію потім буде дуже легко завдяки операції. Однак дуже часто при обстеженні виявляється, що там зовсім не катаракта! Тому після сорока років обов’язково потрібно щороку відвідувати лікаря, та окрім традиційного огляду, вимірювати очний тиск, обстежувати кришталик та сітчатку.
– Не менш поширена й глаукома, яка взагалі не лікується. Які симптоми мають насторожити людину?
– Загальні симптоми при більшості захворювань ока однакові – погіршення гостроти зору. Якщо є хоч мінімальна підозра на відхилення від норми, людина мусить бути під регулярним контролем лікаря, адже це дуже серйозне захворювання, яке веде до повної втрати зору і, відповідно, інвалідності.
– Глаукома – це спадкова чи набута хвороба?
– Вона має як спадковий характер, так і набутий. Якщо в людини вже виявили глаукому, то його дорослі діти та кровні родичі повинні бути на обліку в офтальмолога. Це не означає, що у всіх родичів виявлять захворювання, але фактор ризику дуже високий. Також у зоні ризику гіпертоніки. У глаукоми є особливість – на перших етапах її розвитку у хворих просто звужується поле зору. Це не дуже помітно самій людині, але бачить при огляді лікар.
– Повернемося до проблем молодих: для корекції зору краще окуляри чи лінзи?
– Це речі, які взаємодоповнюють одна одну. Я завжди раджу спробувати обидва варіанти і визначитися, як комфортніше. Окуляри – це практичніше з точко зору експлуатації: встав, одягнув і пішов. Лінзи ж вимагають ретельнішого догляду і певних умов гігієни. До прикладу, в зимовий період лінзи однозначно кращі, адже окуляри запотівають від перепаду температури, та й з головними уборами їх не завжди зручно носити. Лікарська практика, як і статистика, показує, що шанси для стабілізації близорукості на фоні контактної корекції більші, ніж на фоні корекції самих лише окулярів. Однак лінзи не всім підходять. Людям, які працюють в умовах постійного запилення, як ось будівельники і навіть перукарі, лінзи носити не рекомендовано. Людям, які вперше купують лінзи, я раджу після миття рук, до прикладу, не витирати їх у махрові рушники, після яких залишаються ворсинки, не пилососити в кімнаті перед тим, як одягати лінзи.
– Порадьте також на літо – що враховувати при виборі сонцезахисних окулярів?
– Сьогодні сонце дуже агресивне, тому сонцезахисні окуляри – це вже необхідність. В будь-яких окулярах головне – якість лінзи. Сонцезахисна ступінь повинна мати не менше 400 нанометрів (ці дані вказують у паспорті окулярів). Сонцезахисні окуляри – не просто мода. Зіниця нашого ока реагує на темноту розширенням, а на світло – звуженням, щоб менше світла потрапляло на сітківку ока. Якщо ж ви одягли модні окуляри, але із пластиковими лінзами низької якості і без належного ступеня захисту, то ситуація наступна: на темну лінзу зіниця розширилася, захисту немає і шкідливі сонячні промені потрапляють через зіницю прямісінько на сітківку. Від таких окулярів шкода набагато більша, ніж якби людина була взагалі без них, адже око здатне самостійно реагувати на сонце.