“Ми не відправляємо своїх пацієнтів в інші опікові центри”, -

Узимку, зазвичай, зростає кількість опіків та обморожень. Сильні морози, несправні електроприлади та пічне опалення сприяють цьому. Про те, яку допомогу в області мають можливість надати тим, хто отримав опіки, розмовляємо із завідуючим відділенням термічних травм та пластичної і реконструктивної хірургії Олександром Гринчуком.

- Наше відділення розраховане на 25 ліжок, - розповідає Олександр Петрович. - П'ять з них – дитячі. У складі відділення маємо власне відділення інтенсивної терапії (тобто реанімації). Крім опіків, ми лікуємо хворих з відмороженнями та дефектами шкіри.

- Ви робите пересадку шкіри?

- Так, наше відділення єдине в області, яке займається пересадкою шкіри. Для цього маємо спеціальну апаратуру, за допомогою якої беремо її частину в одному місці і пересаджуємо на пошкоджену ділянку. Таким чином лікуємо дефекти шкіри після травм, гнійних ускладнень, коли спостерігається некроз (відмирання) шкіри.

- Основний напрямок роботи відділення – опіки?

- За рівнем допомоги ми не поступаємося опіковим центрам у Києві і Донецьку. Пацієнтів з області лікуємо в себе. Єдине, чого не маємо, це клітинної лабораторії, вона є лише в Донецьку і, на жаль, не використовується на повну потужність. Насамперед – через недостатнє транспортне сполучення. Фактично, у нас немає санітарної авіації. А автомобілем важких хворих везти на таку відстань нереально.

- Ваше відділення займається лише складними випадками?

- Ми лікуємо важкі опіки. З легкими справляються у травматологічних відділеннях центральних районних та міських лікарень. Що таке важкий опік? Це опік, який супроводжується опіковою хворобою – коли страждає не лише те місце, де є пошкодження, а й різні органи та системи. Такими вважаються опіки, якщо уражено від десяти відсотків поверхні тіла у дорослих, від п'яти – у дітей та людей похилого віку, а у дітей до року – один відсоток. Опікова хвороба може викликати зміни в роботі серцево-судинної системи, нирок, печінки, легень. Є поняття критичного опіку – якщо вражено більше тридцяти відсотків поверхні тіла. При такому стані існує загроза для життя. Відділення реанімації, спеціальна апаратура, висококваліфікований медичний персонал дозволяють надавати таким хворим адекватну допомогу.

- Для цього потрібне специфічне обладнання?

- Ми його маємо. Приміром, з допомогою скальпеля-дерматома беремо шматочок шкіри певної товщини, глибини і площі. Товщина шкіри, де ми робимо забір, така мала, що шкіра там сама відновлюється. Це – від 0,1 до 0,3 міліметра. Крім того, маємо апарат, який дозволяє збільшити площу цих шматочків тканини. Ним робимо на шкірі у шаховому порядку надсічки, і вона розтягується, як сітка. Таким чином можна накрити більшу площу ураженої частини.

- Взимку, певно, кількість пацієнтів зростає?

- З газифікацією населених пунктів хворих з опіками стало менше. Але останнім часом газ подорожчав, і пацієнтів з опіками побільшало. Їхня кількість зростає якраз взимку. Люди запалюють пічки, каміни, вмикають електроприлади і порушують при цьому техніку користування ними. По-друге, раніше в області було добре розвинуте виробництво, пов'язане з термічними процесами. Виробнича травма була досить поширена. Зараз виробничі потужності знизилися, і виробничих травм небагато. Їхня кількість складає 10-15 відсотків із загальної кількості.

- Порадьте, будь ласка, що потрібно робити, коли обпеклися?

- У перші сорок хвилин після травми потрібно не менше двадцяти хвилин охолоджувати уражене місце. Можна прикладати охолоджені предмети, можна охолоджувати холодною водою. Потім накладіть будь-яку пов'язку та зверніться до лікаря. Якщо відчуваєте сильний біль, можна прийняти знеболюючу таблетку.

- Лікування опіків – тривалий процес?

- Якщо порівнювати з тим, що було років десять тому – ми маємо можливість значно полегшити процес перебігу опікової хвороби, набагато зменшився відсоток смертності. А процес лікування скоротився утричі. Приміром, якщо раніше хворі з ураженням десяти відсотків площі тіла проводили у лікарні три-чотири місяці, то тепер три місяці лежать лише ті, які мають ураження шістдесяти-сімдесяти відсотків тіла. Щороку ми маємо десять-п'ятнадцять хворих з опіками більше сорока відсотків тіла. Раніше з таких пацієнтів виживали лише десять відсотків, зараз цю цифру ми довели до сімдесяти відсотків.

- Взимку у вас ще з'являються пацієнти з обмороженнями. Ця зима багата на таких хворих?

- На щастя, у нашому відділенні немає багато хворих з обмороженнями. Поки що було троє пацієнтів. Звичайно, є такі хворі і в райлікарнях, але з важкими випадками звертаються до нас. Як правило, відморожують кінцівки – кисті, стопи, пальці. А також – відкриті частини обличчя: вуха, ніс, щоки. Це пов'язано, у першу чергу, з тим, що люди тривалий час перебувають на морозі. Обмороженню сприяє, якщо людина знаходиться у стані алкогольного сп'яніння та мокрий одяг.

- У назві відділення звучить і пластична хірургія. Вона стосується лише наслідків травм?

- Після усіх травм залишаються рубці. Крім того, що вони мають непривабливий вигляд, вони ще можуть порушувати деякі фукції організму. Через реконструктивну хірургію ми прийшли до пластичної. Такий процес проходить в усьому світі. Але для пластичної хірургії потрібні особливі умови. Та частково ми займаємося пластичними операціями. Я володію багатьма методиками косметичної хірургії. Це – і видалення різних рубців, і інші пластичні операції – пластику повік, ліпосакцію, ліпофілінг тощо. Зараз бажаючих скористатися послугами пластичного хірурга небагато. З одного боку, дається взнаки криза. З іншого – не всі знають про наші можливості.