«Податковий кодекс не погіршить становища «спрощенців», –

Чи можливе порозуміння між нинішньою владою і підприємцями, які невдоволені Податковим кодексом? Хто перший піде на поступки, чи знайдеться компромісне рішення і чиї аргументи, врешті-решт, виявляться справді вагомими? Сьогодні вся країна задається цими питаннями, спостерігаючи за розвитком подій у протистоянні представників малого і середнього бізнесу та розробників податкової конституції, за якою незабаром усі ми будемо жити та працювати.
Не міг не долучитися до цього діалогу й голова державної податкової адміністрації у Хмельницькій області Костянтин Циркун.
Без політики
не обійшлося?
– Не беруся судити, у якій пропорції, але тут безперечно присутня політична складова, – вважає очільник податкового відомства краю. – Невдоволення окремих прошарків населення тими заходами, які проводить нинішня влада, намагаються використати деякі політичні сили. Прямо чи опосередковано вони підживлюють цей процес.
Однак, не менш вагомим, на думку податківця, є й той факт, що значна кількість представників бізнесу, звикши використовувати спрощену оподаткування для ухилення від сплати податків і комфортно почуваючи себе у «тіні», дуже не хочуть ці переваги втрачати. В той час, як Податковий кодекс спрямований саме на детінізацію економіки та створення рівних і справедливих умов оподаткування для усіх суб’єктів господарювання. А ще, зазначає голова обласної податкової адміністрації, досвід спілкування з учасниками акцій протесту показує, що далеко не всі вони насправді усвідомлюють чого саме хочуть і проти чого, власне, протестують. Для прикладу, навіть під час недавньої зустрічі представників обласної влади, податківців та інших держорганів з директорами хмельницьких ринків та їх бухгалтерами, останніх також довелося ознайомлювати з тим, що написано у тому горезвісному 14-му розділі. Висновок напрошується сам собою: роз’яснювальна робота якщо й не поставить одразу усе на свої місця, то, принаймні, значно полегшить діалог влади і бізнесу та зробить його конструктивнішим.
Спрощену систему оподаткування як таку у прийнятому у другому читанні Податковому кодексі залишено. Документ передбачає її існування, лише дещо обмежує рамки її застосування. Нею тепер не зможуть скористатися юридичні особи, а також фізичні особи, які займаються окремими високорентабельними видами діяльності. Скасовується поняття ведення підприємницької діяльності з придбанням фіксованого патенту, але водночас таку діяльність можна здійснювати, перебуваючи на єдиному податку.
– Сьогодні, якщо підприємець бере фіксований патент, обсяг реалізованої ним за рік продукції не повинен перевищувати 119 тисяч гривень на рік. Податковий кодекс дає можливість їм, перейшовши на спрощену систему оподаткування, мати річний оборот у 300 тисяч, тобто піднімає цю планку у два з лишнім рази. То хіба це погано? Хіба це не краще для тих, хто торгує на ринку? Хочеш мати більший обсяг – будь ласка, до 600 тисяч, але вже з використанням касового апарата. Ще більше – переходь на загальну систему, де вже немає таких обмежень, – розповідає Костянтин Циркун.
– А хіба це правильно, що підприємства реального сектора економіки мають сплачувати податки як належить, а, приміром, ті ж «базарники», займаючись перепродажем виробленого іншими товару, згодні віддавати державі лише мізерні суми податку? Хіба це правильно, що таксисти міста платять сьогодні лише 50 гривень на місяць податку, власники кіосків – 60 гривень, у той час, як найманий працівник, який отримав зарплату не у конверті, платить більше? – риторично запитує голова податкового відомства Хмельниччини.
Не бачить Костянтин Валентинович і проблеми у питанні зобов’язання тих, хто здійснює гуртову торгівлю, перебувати лише на загальній системі оподаткування і видавати своїм покупцям чеки та накладні.
– Це положення Податкового кодексу захистить права самих підприємців, – зауважує він. – Адже ті ж таки хмельничани, які отримують партії закордонного товару з Одеського порту та інших місць, тепер матимуть документи на цей товар. Виграє й споживач, який зможе виставити претензії до якості придбаного товару. Зрештою, підприємці є такими ж споживачами…
Сумлінних
не перевірятимуть
Безпідставними є й припущення щодо збільшення штату податківців для виконання покладених на них Податковим кодексом завдань.
– Загальна тенденція у державних органах сьогодні – це скорочення апарату. Така участь не омине у тому числі й податкову службу, – пояснив Костянтин Циркун. – Є план її модернізації, де врегульовано всі аспекти – від законодавчого до взаємовідносин служби і платника податків, організації безпосередньої роботи в підрозділах. В кінцевому рахунку ми маємо перейти від системи стягнення податків до системи їх адміністрування, – відзначив у підсумку голова державної податкової адміністрації.

Розмовляв Олександр Севастьянов.