ye-logo.v1.2

Світлана Матіїшин: Термін розрахунків за зовнішньоекономічними операціями – 180 днів

Економіка 3974

Останнім часом на Хмельниччині почастішали випадки, коли підприємства, які мають закордонні економічні зв’язки та здійснюють розрахунки в іноземній валюті, не вкладаються у законодавчо встановлені терміни проведення таких розрахунків.

Такий стан речей, звичайно ж, не може не турбувати податкову службу області, у зв’язку з чим за роз’ясненнями щодо порядку та особливостей здійснення суб’єктами господарювання розрахунків в іноземній валюті звертаємося до начальника відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності ДПА у Хмельницькій області Світлани Матіїшин.

- Світлано Миколаївно, чим, на Вашу думку, викликана така ситуація, що не всі суб’єкти господарювання області встигають вчасно провести розрахунки за імпортно-експортними операціями?
- Справа у тому, що світова економічна криза негативно позначилася на діяльності майже всіх суб’єктів господарювання області, котрі мають зв’язки з закордоном. А таких у нас на даний час нараховується майже півтори тисячі. У 79-ти з них валютні цінності та майно на загальну суму понад 1,6 мільйонів доларів США сьогодні незаконно знаходяться за межами України у зв’язку з порушенням розрахунків по експортно-імпортним операціям.
- Яким же чином мають здійснюватися такі розрахунки і які санкції чекають на тих, хто порушує відповідні норми чинного валютного законодавства?
- Зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках регламентується Законом України від 23.09.94 N 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями. Варто зауважити, що з 1 січня 2008 року був змінений термін розрахунків за експортними та імпортними операціями резидентів, який наразі подовжений і становить 180 календарних днів.
Крім того, Законом визначено порядок продовження термінів розрахунків в окремих законодавчо обумовлених випадках. Для цього платнику необхідно звернутися з відповідним пакетом документів до Міністерства економіки України.
Порушення резидентами термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. При цьому якщо розмір пені дорівнює або перевищує суму дебіторської заборгованості, її подальше нарахування не проводиться. Суб’єкти ЗЕД, які опинилися у такій ситуації, повинні задекларувати податковим органам валютні цінності та майно, які перебувають за межами України.
У випадку, коли резидент завчасно, тобто до завершення 180-денного терміну, подав позовну заяву до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України або інших судових органів, визначених контрактом, щодо стягнення з нерезидента заборгованості, відлік термінів розрахунків зупиняється та пеня за їх порушення не сплачується. У разі прийняття судового рішення на користь резидента, пеня не сплачується з дати прийняття позову до розгляду суду.
Разом з тим, за порушення валютного законодавства і відповідно до Програми з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами, до суб’єктів ЗЕД та їх іноземних партнерів застосовуються спеціальні санкції, визначені ст. 37 Закону України від 16.04.91 №959-ХІІ „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Зокрема, застосовується індивідуальний режим ліцензування операцій у сфері ЗЕД або ж в окремих випадках – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Застосування та скасування дії спецсанкцій здійснюється Міністерством економіки України за поданням відповідних контролюючих органів, зокрема податкової служби. Зняття санкцій можливе у разі усунення відповідних порушень або за клопотанням самого суб’єкта ЗЕД при пред‘явленні достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних дій направлених на виконання вимог валютного законодавства.
- А як діяти суб’єкту господарювання, якщо у нього виникли незалежні від нього об’єктивні обставини, через які він порушив термін сплати?
- Передусім суб’єктам ЗЕД при складанні зовнішньоекономічного договору (контракту) необхідно враховувати можливість виникнення непередбачених або непереборних подій, тобто форс-мажору. Цього вимагає й форма договору згідно з відповідним Положенням, затвердженим наказом Мінекономіки від 06.09.2001 №201.
Підставою для зупинення перебігу термінів розрахунків по операціям у сфері ЗЕД при форс-мажорних обставинах є оригінал довідки Торгово-промислової палати або документ, виданий уповноваженим органом країни, де виникли ці обставини, легалізований в консульській установі України або засвідчений у посольстві відповідної держави в Україні та легалізований у Міністерстві закордонних справ України. Однак хочу звернути увагу на те, що при цьому лише факт повернення авансового платежу в повному обсязі є підставою для незастосування фінансових санкцій.

Прес-служба ДПА у Хмельницькій області
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую