В Україні зросла мінімальна зарплатня: що це означає для людей та економіки

З 1 вересня в Україні зросла мінімальна зарплатня до п’яти тисяч гривень. Це передбачено змінами до державного бюджету на 2020 рік, які нещодавно прийняла Верховна Рада України. Цей Закон вже підписав Володимир Зеленський, а Кабмін підвищив працівникам бюджетної сфери посадові оклади. На перший погляд, це досить позитивне рішення, адже воно наближає «мінімалку» до прожиткового рівня. Однак думки деяких експертів не настільки втішні.

Згідно з прийнятим парламентом Законом України, місячний розмір мінімальної зарплатні з 1 січня становив 4 тисячі 723 гривні. Тепер з 1 вересня він збільшений до п’яти тисяч гривень. Тобто мінімальну зарплатню підвищили на майже шість відсотків.

Через збільшення «мінімалки» урядовці також перерахували зарплатню працівникам бюджетної сфери, зокрема освітянам. Їх посадовий оклад збільшили з 2 тисяч 102 гривень до 2 тисяч 225 гривень. Такі зміни вимагають додаткового фінансування з державного бюджету. А саме — чотирьох мільярдів гривень. Як вказано у пояснювальній записці до прийнятого нардепами Закону, левову частку коштів необхідних для підвищення бюджетникам зарплатні забезпечать шляхом економії видатків на обслуговування державного боргу України. Тобто, три з половиною мільярди гривень. Решта — збільшення податкових надходжень.

Наближення до прожиткового мінімуму та наповнення бюджетів: позитивні сторони підвищення «мінімалки»

Підвищення мінімальної зарплатні підтримали представники Федерації профспілок України. Наприклад, її голова Григорій Осовий розповів виданню «DW», що нині мільйони найманих працівників в країні ледь «зводять кінці з кінцями». Підвищення мінімальної зарплатні дозволить їм трішки покращити свій фінансовий стан. Попри оголошені ризики, приватні підприємці зможуть витримати нові навантаження.

«Коли проводиться зміна мінімальної зарплати, щоразу в Україні здіймають галас, що бізнес не витримає. Але потім все стає на свої місця, ніяких трагічних змін не відбувається», — вважає Григорій Осовий.

Проте голова Федерації профспілок України припустив, що є можливі загрози для представників державних і комунальних організацій. Через брак коштів можуть виникнути скорочення та переведення працівників на неповний робочий тиждень.

Міністр фінансів Сергій Марченко під час свого виступу у Верховній Раді розповів, що підвищення розміру мінімальної зарплатні забезпечить покращення життя громадян, а також поповнення державного та місцевих бюджетів. Наприклад, орієнтовно країна додатково отримає 500 мільйонів гривень коштом податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на додану вартість.

«Загалом запропоновані зміни стимулюватимуть зростання споживчого попиту та забезпечать детінізацію «сірих» зарплат. Це дозволить підвищити надходження до бюджету Пенсійного фонду, зміцнити стабільність бюджетної та пенсійної системи, а також поліпшити захист трудових і соціальних прав громадян», — наголосив Сергій Марченко.

Голова Національного Банку України Кирило Шевченко в інтерв’ю виданню «РБК-Україна» заявив, що підвищення мінімальної зарплатні до п’яти тисяч гривень фактично не вплине за загальний рівень інфляції. Відповідно не буде суттєвого зростання цін на товари й послуги.

За його словами, з наступного року «мінімалку» заплановано підняти до 6 тисяч 500 гривень. Такий крок вплине на ціни значно менше, ніж зростання мінімальної зарплатні у 2017 році з 1 тисячі 600 гривень до 3 тисяч 200 гривень.

Тиск на підприємців і незабезпечення базових потреб працівників: негативи вересневого підвищення

Пропри позитивні оцінки урядовців щодо покращення рівня життя людей, навіть нинішнє встановлення мінімальної зарплатні на рівні п’яти тисяч гривень не відповідає фактичному прожитковому мінімуму для працездатних осіб. Це зазначається у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. За інформацією Міністерства соціальної політики, цей показник у цінах червня цього року складає понад 5 тисяч 149 гривень.

«Відповідно нинішнє підвищення мінімальної зарплатні не передбачає забезпечення базових потреб працюючого населення. Також у супровідних до законопроєкту документах відсутні необхідні розрахунки та обґрунтування пропонованого розміру мінімальної заробітної плати», — зазначено у висновку науково-експертного управління.

Експерти вважають, що підняття мінімальної зарплатні має ґрунтуватися на реальних економічних показниках. Натомість під час економічної кризи, яку спричинив карантин, такі дії завдадуть удару вітчизняним підприємцям. Через підвищення «мінімалки» вони повинні платити більший єдиний соціальний внесок. Особливо сильно це позначиться на малому та мікробізнесу. У цьому переконаний президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

«Це найбільш вразливі категорії, бо їх рівень доходів зазвичай невеликий, — розповідає Олександр Чумак виданню «DW». — До того ж зараз карантин і бізнес взагалі переживає тяжкі часи. І тому будь-яке підвищення відрахувань позначається дуже негативно. Відповідно зросте кількість підприємців, які підуть у «тінь».

За словами керівниці проєкту Індекс моніторингу реформ «VoxUkraine» Тетяни Тищук, підвищення мінімальної зарплатні маже збільшити споживчий попит населення. Це трішки зменшить негативний вплив кризи. Однак з часом підвищення «мінімалки» може спричинити зростання цін на товари й послуги. Але нині це залежить й від політики Національного банку України.

Читайте також: Кабмін продовжив карантин та посилив обмеження для «зеленої зони»