Навіщо Україні фінансова поліція

За задумом автора відповідного законопроекту Сергія Тігіпко та його консультантів із «Реформаторського клубу», єдину структуру, яка буде опікуватися економічними злочинами, мають створити на базі Мінфіну, що вже зараз курує роботу п’яти контролюючих органів.

Зокрема, право проводити контрольно-ревізійну діяльність та розслідування в сфері економічних злочинів мають: податкова та митна служби України, Державна пробірна служба, Держфінмоніторинг та Держфінінспекція.
Проте у більшості випадків розслідуванням економічних правопорушень, які не стосуються сплати податків, займаються співробітники МВС та СБУ. І кожна із цих структур фактично може заблокувати роботу підприємства своєю «перевірочною» діяльністю. Теж саме, але вже на підставі відповідної прямої заборони чи припису може зробити прокуратура. Хоча ії основна функція – слідкувати за дотриманням закону як самими контролерами, так і їхніми підопічними. Тому ідея сконцентрувати в Мінфіні всю діяльність з координації розслідування злочинів, що спричиняють збитки державі (ухиляння від сплати податків, розкрадання держвласності, порушення у сфері держзакупівель, банківській сфері тощо) виглядає прогресивно.
По-перше, силові відомства перестануть «відволікатися» від свого основного завдання – боротьби із тероризмом та шпигунством (СБУ), а також із звичайними грабіжниками, вбивцями та крадіями (МВС). По-друге, одну структуру буде легше контролювати та протидіяти можливому порушенню закону її співробітниками. Планується, що фінансова поліція буде створена на базі податкової міліції, об’єднавши функції фінансової розвідки та оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства. Подібні органи успішно працюють в Мінфінах Італії, Іспанії, Швеції, Угорщини та Австрії.
Звісно, є побоювання, що новий «монстр-контролер» буде або дублювати існуючі органи, або ж діятиме за тими ж схемами, що і його попередники. Бо функції слідства залишаються в його компетенції, а не виводяться в окрему структуру. Без довіри бізнесу до держави та її інституцій створення фінансової поліції може закінчитися лише додатковими тратами бюджету та збільшенням розміру хабарів за «правильний» нагляд за підприємцями.
Тут навряд чи допоможуть заборони та обмеження права доступу співробітників МВС на території підприємств (переслідування злочинців та проведення перевірок тільки за заявами громадян або юросіб). Так само, як і посилення відповідальності за проведення незаконного обшуку та вилучення товарів і документів (850–8,5 тис. грн).
Вже сьогодні, якщо проти Вас чи проти Вашої компанії порушена кримінальна справа, постанову про порушення кримінальної справи можна оскаржити в суді. Вже є позитивні судові рішення всіх судових інстанцій за такою популярною сьогодні ст. 212 (Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів).
Залишилось закріпити право підприємців штрафувати контролюючи органи за такі фабульні справи та в їх рамках слідчі дії – обшуки, арешт майна тощо. Тільки сума штрафу (85 000 грн.) далеко не завжди компенсує збитки для підприємств від таких дій!

www.korrespondent.net
Підготувала Мар’яна ЧОРНА