В’ялена груша – корисна заміна цукерок (сушимо в електросушарці)

Не вважаю себе особливим кулінарним фахівцем, тому скажу просто – груша буває різна. Є плоди не надто солодкі, дещо жорсткі, соку в них небагато, але це не свідчить про те, що їх не можна в’ялити. Таку грушу досить помити, почистити від шкірки й серцевини й нарізати пластинками-півмісяцями. Якщо ж плоди солодкі, духм’яні й мають тонку шкірочку, то її навіть зрізати не потрібно. Я для експерименту зробила два варіанти. В результаті обидва сорти груш зав’ялилися дуже добре, вони однаково смачні, хоча дещо й різняться за своїми смаковими якостями. Це такі ласощі, які з легкістю стануть корисною заміною цукерок. А скільки смаколиків можна з ними приготувати! Домашні цукати в рази смачніші та натуральніші, ніж магазинні. До того ж, обійдуться вам значно дешевше.

Інгредієнти:

8-10 груш середнього розміру.

Для сиропу:

100 мл води,

100 г цукру,

2-3 кружальця лимону,

вишневий сік (якщо плануєте робити цукати кольоровими).

Приготування:

Перед в’яленням грушеві пластинки потрібно залити солодким сиропом (будь-яким, можна використовувати цукровий розчин, у якому ви раніше готували якісь інші фрукти або ягоди; у мене залишився сироп після в’ялення  вишні, тож я розділила зварену воду з цукром (1:1) та лимоном у дві каструльки і в одну додала його;

це щоб отримати цукати двох кольорів – рожеві та золотаві). В такому сиропі груша повинна постояти до повного охолодження. Ось у простому сиропі на воді:

І у вишневому сиропі:

Тільки після цього  сироп можна злити (не вилити! Ним потім можна просочувати бісквіт для торту або ж використати для іншої партії в’ялених фруктів). Сировину слід залишити в друшляку, щоб стекла зайва рідина.

Потім обережно викласти шматочки на піддони сушарки (або на деко, встелене пергаментом, якщо такого гаджету у вас немає).

І груша зі шкірочкою:

Загальний час сушіння – близько 15 годин (в духовці я сушити не пробувала, тому радити щось не буду. В Інтернеті вистачає інформації з цього приводу. Якщо хтось зважиться чи вже пробував в`ялити грушу в духовці, буду вдячна, якщо поділитеся досвідом). Я спочатку вмикала максимальну потужність на 2,5 години.

Потім досушувала на мінімальній режим, періодично міняючи піддони місцями.

Цукати готові тоді, коли при натисканні перестане виділятися волога. Якщо подивитися крізь них на світло, то вони нагадують прозорі скельця.

При цьому часточки залишаються солодкими, еластичними й натурально-смачними.

Їх можна і в десерт, і в компот, і просто в рот (у нас був виключно останній варіант, тому довелося екстрено приховати невеличку баночку, щоб і взимку порадувати близьких смачною випічкою).

Зберігається в’ялена груша в скляній банці у холодильнику до року.