ye-logo.v1.2
20 Лютого, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 11 лютого

Історія 1259
Кадри звільнення Шепетівки
Кадри звільнення Шепетівки . Фото: shepetivka-rada.gov.ua

Про історію найбільшого музею та останій бій за Шепетівку.

Цей день, 11 лютого 1944 року, вважається звільненням Шепетівки від нацистської окупації. Місто було звільнене в рамках Рівненсько-Луцької наступальної операції, яка тривала з 26 січня по 11 лютого 1944 року. Опір ворога зламали війська 60-ї армії першого Українського фронту. Першими в місто зайшли танкісти. Нацисти намагалися втримати залізничний вузол, проте танки і піхота зробили обхідний маневр і відрізали їм шлях до відступу.

Як зазначає Олександр Лукашук у своїй наукові статті «148 стрілецька дивізія у боях за Шепетівку (27 січня — 11 лютого 1944 року)», фактично Шепетівка була відвойована ще ввечері 10 лютого. Проте зачистка міста від противника тривала ще до ранку 11 лютого.

«Визволення невеличкого містечка, але великого залізничного вузла тривало 16 днів. За цей період німецька армія втратила понад 3 тисячі солдатів і офіцерів, 47 танків та 12 самохідних гармат, 5 бронемашин, 14 мінометів, 25 автомобілів, 141 кулемет», — пише Олександр Лукашук.

Шепетівка після відступу німецьких військ, 1944 рік. Фото: shepetivka.com.ua

Шепетівка після відступу німецьких військ, 1944 рік. Фото: shepetivka.com.ua

В роки нацистської окупації одним зі способів боротьби з партизанами стали розстріли людей, яких запідозрили у надані їм хоч найменшій підтримці. Зокрема, окупаційна влада застерігала населення щодо надання допомоги стороннім.

Таку практику ілюструє розпорядженні голови Кам’янець-Подільської міської управи «Про покарання смертною карою мешканців міста за надання житла, їжі та одягу постороннім особам», видане 11 лютого 1942 року. Його текст наводиться у книзі Олійника Ю.В. та Завальнюка О.М. «Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі «Волинь-Поділля» (1941-1944 роки)».

«По деяких місцевостях були випадки, коли населення давало чужим людям притулок, їжу і постачало убранням, не питаючи і не знаючи про намір цих людей. Таким чином партизани, котрі ходили одинцями, могли здаватись не підозрілими і населення надавало їм поміч. Населення таким відношенням в першу чергу шкодить собі, тому що блукаючі банди грабують громадян, забирають їх худобу, гроші, одежу і харчування, а також знущаються над ними. Крім цього, через партизан і полонених розповсюджується плямистий тиф серед місцевого населення. Тому, оскільки на мене покладена відповідальність за спокій і здоров’я населення міста Кам’янець-Подільська, попереджую всіх мешканців міста, що уділення хоча якої-небудь допомоги не місцевим мешканням буде суворо покарано», — йдеться у розпорядженні.

Кам’янець-Подільський в роки Другої світової війни (весна 1944 року). Фото: reibert.info

Кам’янець-Подільський в роки Другої світової війни (весна 1944 року). Фото: reibert.info

11 лютого 1890 року починається історія Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Він був заснований як давньосховище старожитностей.

Воно розмістилось у верхній галереї Казанського кафедрального собору в Старому місті. Храм не зберігся, але залишилися його опис і знімки.

Музей формувався як краєзнавчий заклад, який сконцентрував різноманітні матеріали та відомості з місцевої історії, природи, народного побуту і мистецтва. Очолював інституцію дослідник Поділля Юхим Сіцінський, який уклав та опублікував детальні описи пам’яток музею — понад 7,5 тисяч одиниць.

У 1920 році пам’ятки зібрання увійшли до складу місцевого історико-археологічного музею (нині — Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник). У 1937 році він розмістився на території Старої фортеці. Кам’янець-Подільський музей — це найбільший музей Хмельницької області та один із найдавніших в Україні. Цьогоріч він святкує своє 130-річчя.

Казанський кафедральний собор, який у 1890-му дав перший притулок музеєві. Фото: kampod.at.ua

Казанський кафедральний собор, який у 1890-му дав перший притулок музеєві. Фото: kampod.at.ua

До речі, саме 11 лютого 2015 року «Укрпошта» випустила конверт присвячений Кам’янець-Подільському музею. В рамках святкування річниці з дня заснування місцевого державного історичного музею-заповідника відбулось урочисте спецпогашення художнього маркованого конверта.

Конверт присвячений Кам’янець-Подільському музею. Фото: denzadnem.com.ua

Конверт присвячений Кам’янець-Подільському музею. Фото: denzadnem.com.ua

У тому ж Кам’янці-Подільському 11 лютого 1920 року, згідно з наказом польського головного комісара Волині й Подільського фронту Антонія Мінкевича, заарештовано представників уряду Української Народної Республіки. Серед них прем’єр-міністра Ісака Мазепу, міністра юстиції Андрія Лівицького, головно уповноваженого уряду УНР Івана Огієнка та міністра праці Осипа Безпалка. Через місяць, 11 березня, у Варшаві українській дипломатичній місії польське Міністерство закордонних справ надало офіційне вибачення за «прикрий випадок» арешту.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую