Цей день в історії Хмельниччини: 13 квітня

Для підписання українсько-польського союзного договору Симон Петлюра мав заручитися розумінням і підтримкою урядовців і політиків УНР. Тому 13 квітня 1920 року з цією метою у Кам’янець-Подільський з Польщі приїздить міністр юстиції Директорії УНР Андрій Лівицький. Про ті події історик Олександр Завальнюк пише у своїй наукові статті «Місто Кам’янець-Подільський як державний і політичний центр УНР у першій половині 1920 року».

Згідно з нею, Андрій Лівицький з’ясовував, що окремі міністри не виступали проти проєкту угоди, але наголошували на його важких умовах. Фактично такі ж думки висловили представники соціалістів-самостійників, народних республіканців, соціалістів-федералістів та хліборобів. Підтримали документ професійні організації залізничників, поштовиків та телеграфістів і Українська Національна Рада. Проте українські і єврейські соціал-демократи й есери поставились до проєкту угоди «невиразно», проте обіцяли не агітувати проти нього. А вже 16 квітня представники чотирьох соцпартій скликали у Кам’янці-Подільському спеціальну нараду, яка однозначно висловилася проти польського військового походу на територію УНР. Есери додатково вирішили відкликати своїх представників зі складу уряду.

Зрештою союзна угода з Польщею або ж «Варшавський договір» був підписаний 22 квітня 1920 року. Згідно з ним, в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу Симон Петлюра погоджувався визнати українсько-польський кордон по річці Збруч і далі по Прип’яті до її гирла.

Крім того, з Кам’янцем-Подільським пов’язана низка інших історичних подій. Зокрема, 13 квітня 1898 року було затверджено положення про стипендію імені Йосипа Ролле при Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії. Вчений від 1860 року працював лікарем у Кам’янці-Подільському та досліджував історію краю.

Юзеф Ролле у своєму кабінеті. Фото: pl.wikipedia.org

Цього ж дня у 1944 році на Кам’янець-Подільську махоркову фабрику прийнято на роботу перших працівників. У казармах у Старому місті почали встановлювати обладнання для виготовлення цигарок і махорки. Підприємство діяло з 1944 до 2006 року.

Цей день також пов’язаний з історією Теофіполя, який впродовж XV-XVII століть називався Камінь, у XVII столітті — Човганський Камінь, а впродовж 1681-1740 років — Човган.

Саме 13 квітня 1568 року пані Чолганська здійснила дарчий запис своєму чоловікові на половину маєтків у Камені та деяких інших населених пунктах. На той час у Камені вже функціонувала фортеця. Про це загадує у свій науковій статті «Міста і містечка Південно-Східної Волині у документах Кременецького земського суду (друга половина ХVІ – перша чверть ХVІІ ст.)» Олександр Байдич.

У Хмельницькому 13 квітня 2016 року представники місцевого осередку «Правого сектору» засипали один із російських банків порожніми гільзами та облили кров’ю. У такий спосіб активісти намагалися нагадати хмельничанам, що поки на сході України точиться війна, російський бізнес успішно працює в тилу. Під час акції жителів міста закликали бойкотувати бізнес, яке має походження з країни-агресора. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube