Цей день в історії Хмельниччини: 3 травня

Фактично з цього дня 1860 року, за рік до звільнення селян від кріпосної залежності, організація початкових шкіл почала набирати більш окресленого характеру. Про це у своїй статті «Початкова освіта на Дунаєвеччині в 60-х роках ХІХ ст.» пише історик Віктор Прокопчук.

За його словами, саме 3 травня 1860 року князь Васильчиков, генерал-губернатор Південно-Західного краю, звернувся до архієреїв Київської, Подільської та Волинської губерній. Князь запропонував організувати через сільських священників народне навчання. Також він доручив губернаторам і місцевим поміщикам сприяти розвитку народної освіти. Тому вже наприкінці 1860 року після завершення польових робіт розпочалося відкриття шкіл в єпархії, зокрема й на Дунаєвеччині. Тоді ж з’явилося вісім парафіяльних шкіл у Дунаївцях, Макові, Лисці, Великому Жванчику, Миньківцях, Михайлівці, Сокільці й Залісцях. Проте на початку своєї діяльності всі вони мали однакові проблеми: відсутність фінансування, шкільних приміщень, літератури та навчального обладнання. Також непростою проблемою було відвідування занять учнями.

Наприклад, у Дунаївцях навчання почалося 9 листопада 1860-го. «Після церковної служби в присутності багатьох парафіян священник Авксентій Чернявський окропив водою голови дев’яти перших учнів і повів їх у класну кімнату. Власне й він проводив заняття з усіх предметів, а іноді його підміняли паламар або диякон. У понеділок вивчали священну історію, а також був урок читання, у вівторок — короткий катехізис і читання, у середу — священна історія й арифметика, у четвер — знову короткий катехизис і читання, у п’ятницю — арифметика і письмо, а у суботу — священна історія і співи», — зазначає Віктор Прокопчук.

3 травня 1920 року після дводенного перебування у Кам’янці-Подільському Симон Петлюра завершив справи й пізно вночі виїхав з міста на фронт. В той час польські та українські військові частини наступали на Київ.

Цього дня у 1981 році кам’янець-подільська команда з мотоболу «Поділля» дебютувала в першій лізі чемпіонату СРСР. Загалом команда у своїй історії чотири рази вигравала кубок України: у 1987, 1992, 1993 та 2008 роках.

Мотобол — один із видів мотоспорту, своєрідний футбол на мотоциклах. Його історія бере свій початок ще з 1920-х років минулого століття, сама ідея ганяти м’яча на мотоциклах належить французам. В Україні цей вид спорту з’явився у 1960-х. Грають у мотобол м’ячем, розміри якого значно більші за футбольний. У кожній команді п’ять гравців: воротар та чотири польових гравці на мотоциклах. Точна дата створення мотобольних команд на Хмельниччині невідома. А от перший матч в області відбувся 14 серпня 1966 року між кам’янецьким і хмельницьким мотоклубами. Тоді перемогли хмельничани з рахунком 4:2.

Після дебюту у 1981 році «Поділля» виступає у Вищій лізі чемпіонату СРСР. Зокрема, через це в місті у 1982-у звели нинішній мотобольний стадіон. З початку незалежності України «Поділля» стає лідером вітчизняного мотоболу. Це були часи найбільшого піднесення команди, а потім через брак фінансування почався спад. З 2014 року команда «Поділля» знову відроджується і відновлює виступи на чемпіонаті України.

Команда з мотоболу «Поділля», 1992 рік. Фото: podolyanin.com.ua

3 травня 2015 року на Сході України загинув 39-річний кам’янчанин Аркадій Чухнов. БРДМ військовослужбовця підірвався на закладеній бойовиками міні. Разом з ним загинув ще один побратим і троє отримали поранення. Солдата 15 батальйону територіальної оборони (військова частина В-2260) Аркадія Чухнова посмертно нагородили відзнакою «За заслуги перед міською громадою». А указом Президента України — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Торік 3 травня у Хмельницькому на 80 році життя зупинилося серце у видатного хірурга, заслуженого лікаря України Гаррі Дробнера, який з 1979 року працював у Хмельницькому обласному онкологічному диспансері. Саме Гаррі Йосипович стояв у джерел онкохірургії, заснував та розвивав мамологічну науку на теренах області. Тривалий час очолював хірургічне відділення №1.