Цей день в історії Хмельниччини: 17 травня

 17 травня 1861 року у селі Коритне Балтського повіту Подільської губернії, в родині українського сільського священика народився видатний лікар та громадський діяч, Костянтин Солуха. Справжнім дітищем Солухи можна назвати Подільську «Просвіту». Вихований на старих українських традиціях, саме Костянтин Григорович став одним з основоположників просвітницького руху на Поділлі. Ще у 1901 році він разом із священиком і істориком Євтимом Сіцінським, вчителями С.Іваницьким, В.Чехівським та іншими однодумцями організували невеличку місцеву українську громаду. Революційні події 1905 року дали деякі свободи українській інтелігенції й сприяли заснуванню в Кам’янці-Подільському Українського товариства «Просвіта» – першого на Поділлі. Її головою від початку до 1917 року був саме Солуха. У 1918 році він став одним з ініціаторів відкриття в Кам'янці-Подільському університету. У самому Кам'янці гуртував навколо себе українську молодь, працював лікарем у духовній семінарії, викладав у Товаристві сестер-жалібниць, лікував університетську студентську громаду та пропагував свої просвітницькі ідеї.

Справжнім дітищем Солухи можна назвати Подільську «Просвіту». Фото: uk.wikipedia.org

17 травня 2019 року хмельничани прийшли до пам’ятника Ангел Скорботи, щоб вшанувати українців, які постраждали від репресій комуністичного режиму. За часи існування Радянського Союзу мільйони етнічних українців пройшли через політичні репресії: голодомори, розстріли, концентраційні табори, ув’язнення, «розкуркулення»… За приблизними підрахунками істориків, на Хмельниччині від комуністичного режиму постраждало 120 тисяч людей. З них — 50 тисяч були розстріляні. За словами голови Хмельницького обласного товариства політичних в’язнів і репресованих Кузьми Матвіюка, точної цифри жертв комуністичних репресій в області не існує. Є лише приблизні підрахунки.

Точної цифри жертв комуністичних репресій в області не існує, каже Кузьма Матвіюк. Фото: з архіву.

17 травня 2018 року Укрпошта презентувала введену в обіг марку, на якій зображено Кам’янець-Подільську фортецю. Марку визнали кращою у серії «Краса і велич України. Хмельницька область». Конкурс на кращу поштову мініатюру України тривав з 1 лютого по 2 квітня 2018 року. Упродовж двох місяців проводилося анкетування серед поціновувачів українських знаків поштової оплати, щоб визначити три найкращі з погляду широкого загалу випуски та відзначити художників – їхніх авторів. Було опрацьовано 604 анкети, що надійшли на адресу конкурсу з різних куточків України.

Марку визнали однією з кращих в Україні. Фото: Кам'янець-Подільська міська рада.

В одній з місцевих газет «Прапор жовтня» 17 травня 1980 року писали про подію 1919 року, яка обросла легендами. Герой цієї публікації - ректор університету та міністр ісповідань в уряді УНР Іван Огієнко. Коли урядові довелося покидати Кам'янець-столичний, машину міністра тягнули бики. На Новопланівському мості вони злякалися великої висоти - рвучко потягнули машину, мотузки порвалися: машина Огієнка зависла передніми колесами над прірвою й стала повільно розхитуватися. Огієнко тихо молився Богу. І сталося диво: машина не звалилася в річку, а перекинулася боком на міст.

У цей день 2014 року сайт «Є» писав про те, як прикрашають кількаметрову стіну в мікрорайоні Ружична, що в Хмельницькому, патріотичними графіті. Дівчина-символ України, єднання країни та євросоюзу, місцевий ляльковий театр та інші «родзинки» Хмельницького, усе це малювали кілька художників з Одеси, Чернівців та Кам’янця-Подільського. Прикрашати місто тоді взялися організатори фестивалю «Республіка» до Дня Європи. За словами одного із організаторів Андрія Зоїна, на той час це був перший арт-проект у Хмельницькому.

У 2014-у прикрашати місто тоді взялися організатори фестивалю «Республіка» до Дня Європи. Фото: з архіву.

У 2011 році 17 травня управління організаційно-інформаційної роботи Хмельницької міської ради оприлюднило результати опитування"Як ви ставитеся до планів добудови 3 та 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС?". Участь в "голосуванні" взяли 337 респонденти. 293 хмельничанина (87%) висловились проти реалізації проекту добудови ХАЕС, 42 (12%) – підтримали плани добудови енергоблоків та 2 (1%) – заявили, що їм байдуже.

У 2018 році на 17 травня припав День вишиванки. У цей день в Хмельницькому відбувся масштабний флешмоб під назвою «Україно моя вишивана». Його створили студенти коледжу разом з учнями 25-ої і 30-ої шкіл. Представники Книги Рекордів України підрахували учасників і заявили, що це наймасовіший флешмоб у форматі тризуба, а кількість його учасників - 1961 особа.

Підписатися на канал "Є" в Youtube