Цей день в історії Хмельниччини: 27 травня

27 травня 1886 року в селі Миньківцях та околицях Шепетівки, які тоді належали до Заславського повіту Волинської губернії, зірвалась раптова буря і випав настільки сильний весняний град, що потонуло 180 гусей і 20 поросят. Такі випадки фіксували й раніше. Наприклад, цього ж дня, але 1843 року, газети писали, що потужний град пройшов територією від Чорного до Балтійського моря.

Про ще один такий випадок писали й у 1884-му. Зокрема, польськомовний тижневик «Kraj». В повідомленні йшлося: «Поділля, стрімко оголене від лісів і не захищене від вітрів горами, втратило свої давні особливості. Нинішні стрибки температури від +25° до +7° упродовж однієї доби справа звична, коли раніше коливання були незначні, сталі, на певному рівні, тепло трималося всю весну й літо, град траплявся рідко. А сьогодні вони не є винятковими, якщо дощ — то перед ним раптова буря».

Про розвиток виноградарства на Поділлі свідчить повідомлення газети «Подолія» від 27 травня 1909 року: «Спеціаліст по виноградарству і виноробству в Подільській губернії С.Г.Моргенштейн приступив до організації на кошти земства навчання селян-виноградарів боротьбі з хворобами виноградних лоз. Робочі будуть вести показові роботи протягом трьох місяців в Ямпільському, Могильовському й Ольгопільському повітах, сам же Моргенштейн зробить показові роботи в Кам’янецькому та Ушицькому повітах. Вжиті на всіх виноградних садах показові роботи безсумнівно принесуть значну користь виноградним садам, особливо селянським».

Ще століття тому південні райони Подільської губернії мали доволі розвинуте виноградарство. Поміщицькі виноградні плантації та селянські сади покривали значні території Кам’янецького та Ушицького та інших повітів. Подільський виноград збирали тисячами пудів, робили з нього вино.

Цього дня 1965 року у Хмельницькому помер український композитор і диригент Радзієвський Микола Іванович, чия непроста доля була сповнена злетів та падінь. Народився митець у селі Єрки нинішньої Черкаської області 27 листопада 1884 році, але після Другої світової війни оселився у Хмельницькому. З ним пов’язана історія так званого «будинку артистів» на вулиці Грушевського, 85, чию стіну нині прикрашає меморіальна дошка Миколі Радзієвському.

Як пише хмельницький краєзнавець Сергій Єсюнін у книзі «Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси», творча кар’єра Миколи Радзієвського була у розпалі в 1920-х роках. Саме тоді він організував у Києві унікальний оркестр народних інструментів «МИК», а невдовзі став диригентом Київського театру опери і балету. Тоді ж він написав свої найкращі твори — увертюри «Сагайдачний» і «Фантастична поема», тріо для скрипки, альта й віолончелі, пісні та романси на вірші українських поетів. Проте у 1930-ті роки митець зазнав сталінських гонінь.

Під час Другої світової війни в окупованому Києві Микола Радзієвський потрапив у немилість нацистської влади. Тому з родиною втік зі столиці та переховувався в далекому селі. Опісля радянська влада поставила на нього клеймо «німецького прислужника». Проте у 1946 році композитора прийняли у Проскурові, де він став диригентом театру імені Петровського, а далі — художнім керівником обласної філармонії. Микола Іванович жив до кінця життя у квартирі №9 триповерхового будинку на нинішній вулиці Грушевського, 85, який був свого часу збудований для працівників галузі культури та освіти.

27 травня 1992 року у Кам’янці-Подільському було створено Всеукраїнське Товариство Івана Огієнка, головною метою якого було визначено проведення широкої культурно-просвітницької, пропагандистської роботи щодо спадщини вченого, мовознавця та першого ректора Кам’янець-Подільського національного українського університету імені Івана Огієнка.

Цього ж дня у 2015 році на сесії Хмельницької міської ради депутати проголосували за те, щоб прибрати з фасадів будівель міста дошки про діячів та події тоталітарного режиму Радянського союзу. Провести демонтаж семи таких дощок, які мали забрати у музей історії міста Хмельницького, доручили управлінню житлово-комунального господарства.

Масштабне зображення серпа і молота, яке «прикрашало» будинок на вулиці Кам’янецькій спершу «декомунізували» громадські активісти. Фото: з архіву редакції