ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 7 липня

Історія 2678
Про життя у Проскурові початку минулого століття можна дізнатися, зазирнувши у сторінки тодішніх газет
Про життя у Проскурові початку минулого століття можна дізнатися, зазирнувши у сторінки тодішніх газет

Про сухий закон і причини спалаху холери у Проскурові та найбільший в Україні куліш.

Щоб зрозуміти, як жили люди у Проскурові початку минулого століття, варто зазирнути у сторінки тодішніх газет. Іноді там постають досить неординарні історії. Наприклад, кілька з них пов’язані саме зі сьогоднішньою датою — 7 липням.

Згідно зі статтею «Місто Проскурів у 1915 році: сторінки повсякденної історії» істориків Тимофія Герасимова й Олександра Вітюка, наприкінці 1914 року міська дума заборонила торгівлю спиртними та навіть слабоалкогольними напоями. На відміну від інших міст, через принципові позиції влади місцеві жителі навіть не мали змоги пити виноградні вина. Такої думки представники міської думи дотримувалися й у 1915 році. Проте проскурівчани знаходили альтернативні алкогольні «напої», що часто мало сумні наслідки…

Про один з них йдеться на сторінках «Земской мысли»: 7 липня 1915 року близько 18-ї години селянка А. Басиста, яка працювала повією, придбала у місцевій аптеці флакончик одеколону й одразу випила. Невдовзі вона зайшла до своєї знайомої. Їй почала жалітися на погане самопочуття, а потім втратила свідомість. Близько першої ночі селянка померла у єврейській лікарні, навіть не прийшовши до свідомості.

Крім того, 7 липня 1915 року місцеве видання «Земская жизнь» повідомляла про епідемію холери в Проскурові. За версією автора цієї газети, поширення хвороби містечком спричинила погана робота асенізаторів. По-перше, вони їздили вулицями Проскурова не щодня. По-друге, нечистоти збирали у дерев’яні, а не металеві, як цього вимагалося, ящики. І, найголовніше, зібране вони зливали прямо у річку Південний Буг. Після публікації цього матеріалу влада зобов’язала городян повикопувати для утилізації нечистот хоча б помийні ями, яких на той час майже ні в кого не було.

7 липня 1837 року у Кам’янці-Подільському заклали нову будівлю чоловічої гімназії. Цю подію було присвячено 41-му дню народження російського імператора Миколи І. Спочатку гімназія була розміщена у тісному приміщенні. Однак, знаючи про успіхи цього навчального закладу, Микола І видав указ, у якому йшлось, що подібний заклад має мати достойне приміщення. Того дня у фундамент майбутнього будинку заклали мідну дощечку з відповідним написом. А урочисте відкриття нового приміщення відбулося 1 січня 1841 року.

У 1837 році цього дня у Кам’янці-Подільському заклали нову будівлю чоловічої гімназії. Фото: tovtry.com

У 1837 році цього дня у Кам’янці-Подільському заклали нову будівлю чоловічої гімназії. Фото: tovtry.com

Історик Олександр Завальнюк у статті «Місто Кам’янець-Подільський у другій половині 1920 року: зміни в політичному образі, втрата статусу державного центру УНР» зазначає, що 7 липня 1920 року через наступ більшовиків Головний отаман Симон Петлюра оголосив у Кам’янці-Подільському та його околицях стан облоги.

«Чи було достатньо сил для оборони міста, важко сказати. Скоріш за все, що ні, адже основна частина військ перебувала на фронті. На середину липня загальна чисельність Дієвої армії УНР становила 15 тисяч осіб. До того ж, вони були розпорошені на фронті протяжністю майже 250 кілометрів. Однак ворог не скористався сприятливою для нього ситуацією, і Кам’янець-Подільський ще кілька днів працював як державний центр України», — розповів Олександр Завальнюк.

7 липня 1941 року сили німецької 11-ї армії форсували Дністер і вдерлися у Стару Ушицю. Крім неї, нацисти захопили Жванець та Оринин. Загалом за період окупації Старої Ушиці нацисти розстріляли близько 700 людей, а на каторгу вивезли 130 юнаків і дівчат. Ці населенні пункти звільнили 29 березня 1944 року.

Також з цим днем пов’язано кілька своєрідних кулінарних рекордів. Наприклад, 7 липня 2012 року кам’янецький кухар Олег Вощинський встановив тодішній рекорд України. Чоловік зварив найбільший казан гуляшу, а саме — 1 тисячу 839 літрів цієї страви. Олег Вощинський чітко дотримувався української рецептури та технології приготування. А допомагали йому у цій справі ще чотири кухарі. Загалом вони готували куліш 4 години та 25 хвилин.

А 7 липня 2018 року хмельничани з’їли п’ять тисяч вареників. Страву приготували вихованці Хмельницького центру професійно-технічної освіти сфери послуг. Частування відбулася під час другого дня святкування Івана Купала. На п’ять тисяч вареників вони витратили 35 кілограмів борошна, чотири кілограми масла та три відра вишень. Усі продукти були закуплені за кошти міського бюджету.

Поки одні вареники роздавали, інші — варилися у казані. Фото: з архіву редакції

Поки одні вареники роздавали, інші — варилися у казані. Фото: з архіву редакції

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую