Гаряча тема:
- Війна
Цей день в історії Хмельниччини: 9 липня
Про першу письмову згадку про Волочиськ та наслідки різних війн і революцій.
Саме 9 липням 1463 року датована перша письмова згадка про Волочиськ. Нинішнє місто згадується під назвою Волочище в Подільському акті князів Збаразьких. До цього село Волочище належало Волинському магнатові князеві Василю Збаразькому. Після його смерті якого, за актом 1463 року воно перейшло у володіння його сина Семена Збаразького.
Походить назва Волочиська від слова «волочити», тобто перетягувати волок. За часів Галицько-Волинського князівства та у наступні століття тут проходив торговельний шлях. Щоб перебратися через річку та її заболочені береги, купцям доводилось волочити свої вантажі.
До речі, ще задовго до першої письмової згадки місцевість нинішнього Волочиська у 1241 році була спустошена монголо-татарами, які прямували з Києва на захоплення Галичу. А після перемоги над східними загарбниками у другій чверті ХІV століття цю територія у складі Волині захопило Литовське князівство.
Підписатися на канал "Є" в Youtube
9 липня 1648 року біля Човганського Каменя (нині Теофіполь — авт.) українська армія розгромила головні сили польських військ. Запеклі бої проти польсько-шляхетських військ вели козаки і повсталі селяни в районі Човганського Каменя. Після перемог української армії в Жовтоводській битві і Корсунській битві національно-визвольний рух охопив всю Україну, внаслідок чого влітку 1648 року Київське, Брацлавське, Чернігівське і частина Подільського воєводства була звільнена з-під влади Польщі.
Цього дня у 1906 році у село Чабанівку (нині Кам’янець-Подільський район — авт.) прибув козацький каральний загін. Він мав придушити страйк селян проти низької оплати праці поміщиці Лаури Болеславівни Токаржевської-Карашевич. Наступного дня вісім найактивніших організаторів страйку заарештували і кинули до Ушицької в’язниці, де вони відбули двотижневий термін ув’язнення.
9 липня 1908 року всеукраїнська газета «Рада» повідомляла про винищення лісів на Поділлі. У газетному матеріалі йшлося: «Ліси на Поділлі з кожним роком усе зменшуються і зменшуються. Ще недавно половина Поділля була вкрита лісами, а тепер ліси вже ледве досягають 12 відсотків усього простору. Якщо й далі так винищуватимуться ліси, то певно у близькому часі Поділля повернеться у степову країну».
Зречення від престолу імператора Миколи ІІ у березні 1917 року, як наслідок лютневої революції, мало безпосередній вплив на село Лісоводи (нині Городоцького району — авт.). Наприклад, про це зазначають історики Віктор і Володимир Морози та Володимир Орлов у статті «Село Лісоводи наприкінці ХІХ століття та в буремних подіях початку ХХ століття».
Військові, які не гребували мародерством, 9 липня 1917 року почали розграбовувати палац Альфреда Журовського у Лісоводах. Фото цього палацу датоване 1914 роком. Фото: castles.com.ua
Саме після зречення імператора з фронту у село відвели 349-й і 350-й сибірські полки. Солдати відпочивали у Лісоводах по різному. Одні мітингували, інші — одружувалися, треті — не гребували мародерством. Головний удар був направлений на маєток Альфреда Журовського. Згідно з доповіддю про ситуацію в Лісоводах начальника Кам’янецької повітової міліції, з 9 липня 1917 року проходить розграбування і знищення палацу, господарських будівель, худоби, сільськогосподарського реманенту, зерна, вирубка парку і лісу. У цей час була розграбована картинна галерея і бібліотека. Викинуті на вулицю книги утворили гору, яка вершиною сягала другого поверху палацу.
9 липня 1941 року радянські війська підірвали Новопланівський міст у Кам’янці-Подільському. Міст був стратегічно важливим об’єктом у воєнний час і послаблював обороноздатність Кам’янця, тому під час відступу 18 радянської армії Південного фронту було прийняте рішення його зруйнувати. Відновлювати міст, який з’єднував місто почали в 1947 році.
Новопланівський міст був стратегічно важливим об’єктом у воєнний час, тому радянські війська під час відступу вирішили його підірвати. Фото: k-p.net.ua
Цього дня у 2015 році у зоні проведення Операції об’єднаних сил загинув 28-річний Дмитро Філімонов із Дунаєвецького району. Військовий служив у 95-й окремій аеромобільній бригаді. Захисник України загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу Авдіївки Донецької області.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: